Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · “Показати панівні стилі, тенденції, школи, навіть угруповання, які були в мистецтві книжкогого оформлення”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

ВЕЛИЧ ТВОРЧОГО ДУХА

Слово Просвіти, №41 за 2010 рік

Микола ГЛАМАЗДА Дев’ятнадцятирічним юнаком Іван Франко захопився славнозвісним твором Й.-В. Ґете “Фауст” і почав його перекладати. Частину перекладу він опублікував у львівських часописах “Друг” і “Правда” 1880 року. Готуючи до видання переклад окремою книжкою, Іван Франко ще раз ретельно опрацював його, написав “Переднє слово” і коментарі. Книжка вийшла у Львові 1882 року у видавництві “Світ”. У “Передньому слові” перекладач зазначав, що “Фауст” Ґете вперше опублікував у Лейпцигу на початку 1790 року, тобто через кілька місяців після вибуху французької революції, яка відкрила історичну епоху руйнування похмурих бастилій феодальної Європи. Закладався фундамент нових суспільно-економічних відносин, безроздільної влади капіталу. Змінювалося життя. За влучним висловом Івана Франка, драматична поема великого німця стала “символічним об’явом революції” саме в літературно-мистецькій, духовній сфері. В ній проголошувались ті ж принципи свободи, людської гідності, що несла на своїх прапорах французька революція. Характеризуючи головного героя твору, Іван Франко зазначав, що Ґете яскраво показав сильну, волелюбну особистість, яка не тільки спрагла знань, пошуку сенсу буття, а й усвідомлювала потребу боротьби з тиранією. Бо лише той зможе мати гідне “життя і волю, хто кожен день за них стає до бою”. Перекладач цілком був згоден з домінантою змісту поеми — палким закликом до утвердження щастя на землі. Та це вже тоді звучало дещо абстрактно. І чи не тому Ґете працював над “Фаустом” впродовж майже шести десятиліть, щоб провідні ідеї були художньо переконливими. Це був твір всього його життя. Останню крапку в поемі він поставив за півтора року до смерті (1830 р.). Іван Франко, роздумуючи над історичними подіями, що відбулися після Ґете, застерігав від надмірного захоплення типом сильної особи і безмежної свободи лише для себе. Така людина здатна зловживати владою. Вона власним інтересам — жадобі слави — підпорядковує все. Може накоїти багато лиха, пролити море крові. Це було мудре прозріння майбутнього. Вихід на політичну арену Гітлера, Леніна, Сталіна — підтвердження того передбачення. Під брехливими гаслами волі і щастя народам, праці кожного на благо всіх у ХХ ст. творилась найжахливіша трагедія мільйонів людей. Відомо, що Іван Франко написав і другу передмову до перекладу “Фауста”. На жаль, вона була опублікована тільки 1941 року. У цьому тексті більше сказано про суто художні, поетичні якості твору. Вважаємо за потрібне додати, що перше видання перекладу Іваном Франком “Фауста” нині зберігається у Музеї книги і друкарства України. Примірник має пам’ятний напис “Дар Павла Павловича Бобровського”. Виявляється, його власник 1907 року передав рідкісне видання Полтавському земському музею. Звідти книжка потрапила до Центральної міської бібліотеки, а з 1983 року зберігається в Києві, в Музеї. Вона — яскраве свідчення безсмертя творчого духу геніїв німецького й українського народів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин