Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт!калейдоскоп · “Музика — це не заслін від світу. Це коштовність. Вона відкриває вуха, а не закриває їх”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

НАВЕРНЕННЯ ДО МУЗИКИ

Слово Просвіти, №41 за 2010 рік

“Дочекатися музики” — назва книги лекцій композитора Вален! тина Сильвестрова, що побачила світ у видавництві “Дух і літера” і була презентована у рамках “Ки! їв Мюзік Фесту” у Спілці ком! позиторів. Валентин Сильвестров — лауреат Міжнародної премії ім. С. Кусевицького (США, 1967), Міжнародного конкурсу компо! зиторів “Gaudeamus” (Нідер! ланди, 1970), Національної премії України ім. Шевченка (1995). Автор семи симфоній, багатьох фортепіанних творів, численних творів для солістів з оркестром, музики до кінострі! чок, зокрема до фільмів Кіри Муратової та Франсуа Озона. А крім цього, один із найвідомі! ших сучасних українських ком! позиторів у світі. Попри всі ці відзнаки, за цілком звичним у нас абсурдним сценарієм, му! зику живого класика в крамни! цях знайти неможливо. Три роки тому один з укла! дачів книги, композитор Сергій Пілютиков виступив ініціатором проведення циклу зустрічей із Валентином Сильвестровим у Спілці композиторів. Сергій Пі! лютиков згадує, що ідея ця ви! никла у нього несподівано: “Якось спілкуючись з Валенти! ном Васильовичем за чашкою чаю, я з сумом подумав: “Шко! да, що його неймовірно глибокі, іронічні думки більше ніхто не чує”. І вирішив виправити ситуацію. Сильвестров спочатку поста! вився до ідеї скептично. Йому зда! валося, що на ці лекції ніхто не хо! дитиме. Але композитор погодив! ся, хоча й напівжартома!напівсер! йозно нарік їх “месами”. Адже ме! су не можна відмінити, навіть якщо прийшло лише кілька людей. Утім, слухачів не бракувало. Під час зус! трічей говорили про різне — про авангард і класику, про зв’язок по! езії та музики, а також про багато інших речей. Ці бесіди й лягли в ос! нову книги. Разом із ними до книж! ки увійшов диск із творами компо! зитора. Таке поєднання допомагає найкраще відчути, зрозуміти, діз! натися те, про що говорить Вален! тин Васильович. Шанувальники Сильвестрова поділяються на кілька груп. Одні сприймають лише його бунтар! ський авангардний період і зов! сім не розуміють пізньої лірич! ності. Інші, навпаки, вважа! ють авангардний період по! шуком майстра і поважають його за наступні твори. Хоча є, звісно, й ті, що беззасте! режно люблять творчість композитора. На презентації концертну програму було збалансовано творами різних років. У вико! нанні Ансамблю нової музики “Рикошет” (у складі М. Білич — скрипка, З. Алмаши — віолон! чель, Д. Таванец — фортепіа! но) під керівництвом Сергія Пі! лютикова прозвучали ранні і пізні роботи Валентина Силь! вестрова. Розпочалося все “Дра! мою” для скрипки, віолончелі та фортепіано. Думаю, що бу! ти присутнім при виконанні цього твору мріє кожен при! хильник авангарду. Адже — це не просто музичний твір. Це надзвичайно захоплююче ви! довище. До речі, крім скрипки, віолончелі та фортепіано, в “Драмі” “задіяні” алюмінієві та! рілки, керамічні стакани, сір! ники. Також додаткові шумові та візуальні ефекти створюють артисти, які несподівано захо! дять, йдуть зі сцени, дивно ру! хаються, тупотять. Звісно, що всі їхні дії — не імпровізація, а ретель! но прописаний сценарій, утім, то! му, хто бачить це вперше, поведін! ку виконавців передбачити немож! ливо. “Драма” сповнена страшного напруження, настільки сильного, тора” включає заснування регу! лярних літературних семінарів на базі нового ЦСМ, де б літера! тори!початківці могли не лише навчатися, а й знайти однодум! ців. Художниця Анна Надуда запропонувала відкрити у центрі сквоти для художників, де вони б мали періодично збиратися для створення спільних проектів та обміну досвідом. Продюсер компанії “Артхаус Трафик”, яка займається прока! том нестандартних фільмів, Де! нис Іванов поділився ідеєю п’ятизального кінотеатру з по! передньою назвою “Музей кі! но”. За орієнтир він зі своєю ко! мандою взяв знамениту паризь! ку “Синематеку”. Також Денис розповів про проект освітніх ди! тячих кіноабонементів, спрямо! ваних на те, щоб навчити школя! рів відрізняти справжнє кіно! мистецтво від несправжнього. Повна реалізація такого мас! штабного проекту може розтяг! нутися на кілька років, утім його ініціатори не виключають, що ЦСМ розпочне роботу доволі швидко. До весни має бути гото! вий проект, а потім відразу поч! неться будівництво. В реальність подібного сценарію вірить і ди! зайнер Катя Бочавар, якій нещо! давно вдалося за три тижні підго! тувати виставковий майданчик на заводі, який пізніше було виз! нано одним із найкращих вистав! кових майданчиків Москви. Зараз ініціатори Центру су! часного мистецтва ГОГОЛЬFEST шукають однодумців та інвесто! рів, тому відкриті до діалогу і го! тові розглянути різні пропозиції. А от на державну підтримку Влад Троїцький не розраховує. Вважає сподівання на те, що можновладці допоможуть стати на ноги подібному культурному проекту “божевільними”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин