«Просвіта» · “Ми працюємо для того, щоб македонці повніше відкривали для себе Україну”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
ВВіірраа Ч ЧО ОРРН НИ ИЙ Й55М МЕЕШ ШККО ОВВАА:: «Серед українців багато письменників заслуговують на «Золотий вінок»
Слово Просвіти, №41 за 2012 рік
Наприкінці вересня в Будинку письменників відбулася приємна подія: македонську письменницю й перекладачку українського походження Віру Чорний-Мешкову нагородили почесною відзнакою НСПУ та медаллю “Будівничий України” Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Так українці вшанували діяльність секретаря Громади українців у Республіці Македонія імені Лесі Українки.
— Пані Віро, хто й коли заснував громаду українців у Македонії? — Громаду українців у Республіці Македонія імені Лесі Українки заснував і очолив мій батько Онуфрій Чорний. Організацію офіційно зареєстрували 2003 року. Головний напрям її діяльності — популяризація української культури в Македонії. Особливу увагу ми приділяємо виданням перекладів українських письменників. Уже видали кілька книжок перекладів, зокрема Лесі Українки, Тараса Шевченка, Василя Барки, Євгена Маланюка, Ліни Костенко, Павла Тичини, Бориса Олійника, антологію сучасної української поезії та інші. Ми працюємо для того, щоб македонці повніше відкривали для себе Україну, адже ще десять років тому більшість співвідносила її з Росією. На щастя, ситуація змінилася. Цьому сприяє й підтримка Дипломатичного представництва України в Македонії. — Які заходи, окрім книговидання, проводите? — Передусім разом із посольством організовуємо різні свята. Це Шевченківські дні, дні Лесі Українки, День Незалежності України, День Конституції. Охоче спілкуємося з представниками інших громад діаспорців, зокрема з колишньої Югославії, Іспанії. Підтримку надають македонські
Надія КИР’ЯН Фото Дмитра ЛОМАЧУКА
Нинішній конкурс патріотичного плаката й малюнка “Палітра українського слова”, який щороку проводить Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка за підтримки Національної спілки художників України вразив багатством і різноманітністю. На конкурс надійшло понад 300 робіт із різних областей України — представників дитячих і юнацьких художніх та загальноосвітніх шкіл. Лише перших місць у різних номінаціях і вікових категоріях журі присудило аж 15. Вручення призів і заохочувальних премій відбулося у столичному Національному музеї літератури України. В залі влаштували виставку робіт учасників конкурсу на тему “Я козацького роду”. Демонстрацію інших дитячих робіт на екписьменники (нині Національна спілка письменників України співпрацює зі Спілкою письменників Македонії). Першою книжкою художніх перекладів, що вийшла в Македонії, став “Жертовник” Павла Мовчана. Громада запрошує українських літераторів на фестиваль “Струзькі вечори поезії”. У ньому брали участь Анна Багряна, Павло Вольвач, Юрій Завгородній та інші письменники. — Як сприймають македонці нашу літературу? — Дуже зацікавлені нею, сприймають позитивно. Одним словом, ставлення гарне. Кілька років поспіль пропонуємо Україні висунути свого письменника на нагороду “Струзьких вечорів” — “Золотий вінок”. Це престижна відзнака, її отримували знані у світі письменники, зокрема Нобелівські лауреати Пабло Неруда, Йосип Бродський та інші. Переконана, що серед українців багато письменників заслуговують на “Золотий вінок”. — Ви перекладаєте і класиків, і сучасних українських авторів. Чи маєте ще якісь плани щодо цього? — Насправді, зроблене — це піщинка порівняно з тим, що необхідно зробити. У Македонії нечасто натрапиш на українську книжку, але коли вже мені вона трагімназія №315); декоративна скульптура — Іван Ладенко (Сумська ДХШ); ужиткове мистецтво — Карина Злоба (Сумська ДХШ). Гран-прі у номінації “Петриківський розпис” отримала Вероніка Умшиницька з Дніпропетровська. Переможці одержали подарунки — альбоми, “Кобзарі”, тлумачні словники та інші книги Видавничого Центру “Просвіта”, компакт-диски, а також дипломи. Нагородили і їхніх наставників — учителів, керівників студій. Напутнє слово дітям сказав голова журі, заслужений ху-рані підготував режисер Дмитро Ломачук. Урочиста мить нагородження настала після привітання відповідального секретаря ВУТ “Просвіта” Миколи Нестерчука. Ось імена лауреатів першої премії: у галузі образотворчого мистецтва — Юлія Ізенюк, Лілія Зайнчуківська, Любов Васюта (Переяслав-Хмельницька ДХШ Київської області), Оксана Знайпляється, то одразу цікавлюся життям письменника, потім читаю його твори, вибираю з них щось для перекладу… — Розкажіть про зв’язки Вашої родини з “Просвітою”. — Від свого дідуся й батька я дізналася, що сім’я брала участь у просвітницькій роботі в Боснії, мій прадід був одним із засновників “Просвіти” в цій країні. Там і сьогодні діє потужна українська громада. Отже, справа популяризації української культури в нас триває поколіннями. — Чи правда, що в Університеті Святих Кирила й Мефодія в Скоп’є незабаром відкриють українське відділення? — Цим займається посольство. У Києві, до речі, викладають македонську мову, і ми хочемо, щоб у скопському Університеті Святих Кирила й Мефодія теж був лекторій з україністики. Я за освітою економіст, але щоб здійснити задумане, треба мати диплом із філології. Тому я зробила перерву в роботі над кандидатською з економіки й вирішила фахово вивчати українську мову й літературу. Склала іспити в Інституті філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, захистила магістерську роботу на тему “Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка й Райка Жензіфова”. Зараз працюю над кандидатською дисертацією про Шевченківський текст умовній свідомості українців і македонців… Попереду — захист. А вже потім — відкриття лекторію чи кафедри. Тож сподіваюся, що все-таки українське відділення вдасться відкрити вже за кілька років.
Спілкувалася Тетяна СИНЬООК своє захоплення на папері, полотні. Вдивляйтеся в ці степи, гори, поля, ліси, річки, озера, у наше Чорне море. Кожну деталь, яку виділить ваше спостережливе око, фіксуйте на малюнку, різьбленні чи за допомогою інших художніх засобів. Навчайтесь, ставайте професійними митцями, прославляйте Україну не тільки у своїх районах, областях, а й у всьому світі. Малювання — важкий труд, тут працює голова, і серце, і руки. Руками передаєте Боже послання, яке зійшло на вас. Не лінуйтеся, працюйте над новими ідеями. Ми вас чекаємо наступного року.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
