“У кожному навчальному закладі заплановано конференції, круглі столи, дискусії, присвячені Великому Кобзарю”. 15 · Арт-калейдоскоп · с. 15сторінка оригіналу ↗
Кіношевченкіана на порозі 200-річного ювілею Кобзаря
Слово Просвіти, №41 за 2013 рік
Анна МУКАН, Фото Валерія ПОПОВА, прес-центр Інституту філології
Нині важко знайти друковане освітньо-культурне видання, у якому не було б замітки чи статті про Тараса Шевченка. У кожному навчальному закладі заплановано конференції, круглі столи, дискусії, присвячені Великому Кобзарю. Україна і наша діаспора активно готуються до урочистого відзначення ювілею світоча української нації — Тараса Шевченка. Стратегічне значення у програмі підготовки всеукраїнських урочистостей 2013—2014 рр. на державному рівні має Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка. У стінах закладу наприкінці минулого року спільно з Міністерством освіти і науки України розробили масштабний план заходів із підготовки й відзначення 200-річчя від дня народження Кобзаря. Крім науково-практичної складової, велику увагу приділили творчим зустрічам, художнім виставкам і мистецьким вечорам. Однією з форм реалізації став показ широкій студентсько-викладацькій аудиторії унікальної кінострічки релі документальний фільм “Тарас” про великого українського поета, режисером якого був. Донька письменника Ліна Михайлівна прочитала рядки батькової прози і передала шкільній бібліотеці книги від Все українського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка, пригостила першокласників яблуками з батьківського саду. Оксана Михайлівна передала до Лигівської бібліотеки перший розділ з останньої прижиттєвої біографічної книжки М. Чабанівського “Деревій”, яка побачила світ у журналі “Дніпро” 1975 року, оригінал машинопису якої й досі вважають втраченим… Ось фрагмент про голодне дитинство письменника з цього роману: “Сім’я перебивалася то на перепічці, то на затірці. Павлик мужньо зносив лютий голод. Зносив, аж поки не побачив отой білий хліб. Ніби сонце — отакий він білий та гарний… Кишки перевернулися в животі, а в роті набралося повно слини… Павлик вкинув кусня до рота і заплющив очі. Лихо моє, який же солодкий, який смачний справжній білий хліб. Він танув у роті, він лоскотав піднебіння, він пахтів… Мабуть, правду кажуть, що немає нічого смачнішого за хліб. Лише думка, що у нього буде ціла паляниця, забила Павлові памороки. А тут ще Данько піддає жару, — Ти думаєш, у нас паляниця яка? Отака, як жлукто завбільшки, побий мене грім. Три дні їмо, а вона не думає черствіти. З вальцьованого борошна! У Сахновщині тільки таке роблять, та й то жисера Петра Чардиніна “Тарас Шевченко” (1926). Фільм знято 1925 року і відреставровано 2011-го на Одеській кіностудії. Серед акторів Амвросій Бучма (головна роль), Василь Людвінський, Іван Худолєєв, Микола Панов, Матвій Ляров, Іван Замичковський, Юрій Шумський, Наталія Ужвій. Художнє оформлення художника-модерніста Василя Кричевського. Преса назвала цю німу стрічку першим величним кінопам’ятником Шевченкові. Картина мала шалений успіх за кордоном, адже вважалася однією з найдорожчих тогочасних постановок: уперше для підготовки до зйомок фільму залучили спеціалістів з історії, етнографії, літературознавства. До весни 2014 року Держкіно та Національний центр Олександра Довженка обіцяють актуалізувати кіношевченкіану й підготувати ексклюзивний пакет відреставрованих і оцифрованих кінострічок, які відображають життя і творчість українського генія. Ідеться про фільми “Сон” (1964) В. Денисенка, “Наймичка” (1963) В. Молостової і Ст. Лапокниша, “Тарас Шевченко” (1951) В. Савченка.
не для всіх. З чистої пшенички! Після цих слів Павлик здався. Дуже вже йому кортіло хоч раз наїстися білого хліба… І проміняв тоді за паляницю свого новенького картуза…” Справді, таки смачний хліб у Лигівці! Голова агрофірми В. Моргун пригостив кожного пахучою хлібиною. Хліб і Книга — ось святині, які цінують у цьому селі. Бібліотекар Лигівського НВК Валентина Птиця у своєму виступі зазначила, що дуже вдячна ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка за багаторічну підтримку сільської бібліотеки — подаровані книжки для молоді — безцінний скарб, а “земляцтво” з відомим письменником допомагає школярам у районних та обласних літературних і пісенних конкурсах, звідки діти повертаються з почесними грамотами та призовими місцями. Конкурс набирає обертів — коло учасників розширюється, виходить за межі Харківщини. Наступного року побачить світ книжка М. І. Шакіна “Перлинний світ Журавлинки” про всіх лауреатів літературної премії ім. Михайла Чабанівського. Прозвучать імена лауреатів: Марини Павленко, Івана Нагірняка, Івана Моцара, Валентини Сидорук, Володимира Вакуленка, Віктора Полянецького, Дмитра Панцира, Володимира Ковпака, Н. Матюшенко-Гребенюк, Наталії Осипчук та інших. Свято закінчилося покладанням квітів до меморіальної дошки письменнику.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
