“Потрощили дошку людині, яка з далекої відстані вслухалася в биття “українського серця” рідного міста”. · Слідами наших виступів · с. 3сторінка оригіналу ↗
Президентові України В. Ф. Януковичу
Слово Просвіти, №41 за 2013 рік
Відкритий лист Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Потрощили дошку людині, яка обожнювала Харків, про що свідчать такі його статті, як “Лесь Курбас і Харків”, “Четвертий Харків”, “Харків: подорожні враження і заклик” та ін., людині, яка з далекої відстані вслухалася в биття “українського серця” рідного міста. У своєму рішенні Ви чомусь керувалися сумнівними рекомендаціями антифашиста харківського розливу Нісана Ройтмана. Не знаємо, які факти у цих рекомендаціях переважали, та, мабуть, краще б Ви звернулися до списку Симона Віженталя, людини, яка все життя віддала вистеженню й викриттю запеклих нацистів. Переконані, що імені Шевельова в тому переліку Ви не знайдете. Отож даремно піднялася рука найнятих Вами інквізиторів у капюшонах і розтрощила дошку, яку виготовили на кошти людей, на відміну від Вас, обізнаних із життям і творчістю видатного мовознавця й літературознавця. Харків утратив своє обличчя — завдяки Вам, якому сам Бог велів підтримувати реноме свого міста, а не вести його по-дебільному написаному плану. Юрій Шевельову статті “Четвертий Харків” писав про загибель Харкова третього, “м’ятежного” міста, хідники якого пам’ятають В. Еллана (Блакитного), М. Скрипника, М. Хвильового, Леся Курбаса, про постання на його місці Харкова четвертого — провінційного безбарвного міста. Ю. В. Шевельов (Шерех) мріяв про п’ятий Харків. І цей п’ятий Харків в останні роки заявив про себе культурою, художнім словом, почав виборсуватися зі стану провінційного міста. Для Вас же це стало загрозою, яка й викликала озлоблену дрож. А символом п’ятого Харкова стала меморіальна дошка Ю. В. Шевельову (Шереху). Отож рука й потяглася до лома/кайла/льодоруба. Проте п’ятий Харків уже є. І щоб зупинити поступ цього прекрасного міста, — ломів/ кайл/льодорубів навряд чи Вам вистачить.
Микола СУЛИМА, доктор філологічних наук, член-кор. НАНУ
Академія наук вищої школи України — заснована 1992 року всеукраїнська громадська наукова організація, яка об’єднує понад 300 провідних учених, докторів наук і професорів, які працюють у ВНЗ нашої держави — звертається до Вас у зв’язку з обурливою ситуацією, яка склалася навколо вшанування пам’яті визначного українського філолога, іноземного члена НАНУ, лауреата Націо нальної премії України ім. Т. Г. Шевченка Ю. В. Шевельова у його рідному місті Харкові. Попри те, що наукові заслуги Ю. В. Шевельова визнав увесь цивілізований світ і Українська держава, а пущена в 1960-ті рр. КДБ СРСР фальшивка про начебто “посібництво” ученого гітлерівцям не має жодного документального підтвердження (що засвідчено висновками НАНУ та СБУ), харківська місцева влада зробила ім’я вченого розмінною монетою в політичних іграх явно антиукраїнського спрямування. Голова Харківської ОДА М. М. Добкін і харківський міський голова Г. А. Кернес очолили брутальну, витриману в найгірших сталіністських традиціях кампанію дискредитації пам’яті визначного філолога, а знищення серед білого дня у центрі Харкова встановленої громадським коштом меморіальної дошки Ю. В. Шевельову стало, без перебільшення, ляпасом усій українській інтелігенції і завдало відчутного удару іміджеві України як цивілізованої правової європейської держави. Просимо Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу, особисто втрутитися в цю ситуацію і поставити на місце харківських чиновників, дії яких дискредитують усю вертикаль української влади в очах Європи й світу. Наукова спільнота України переконана: Ю. В. Шевельова має бути вшановано в його рідному місті, а знищену вандалами меморіальну дошку — невідкладно відновлено коштом тих посадових осіб, чиї неприпустимі з погляду цивілізованих норм дії й заяви призвели до її знищення.
Із глибокою повагою і надією на підтримку, на доручення Президії АН Вищої школи України віце-президент М. В. СТРІХА, головний учений секретар І. В. БЕЙКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
