“Справжній мистецький твір народжується · з любові — до людей, своєї землі, Батьківщини”. Читацьке віче 12 · с. 12сторінка оригіналу ↗
Семен Гулак-Артемовський на малій батьківщині
Слово Просвіти, №41 за 2017 рік
Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського, м. Городище Черкаської обл.
Полотно художника Олекси Близнюка “Композитор у Городищі” — окраса експозиції музею С. Гулака-Артемовського, які ще дві картини цього ж автора: “Портрет останнього кошового отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого” та “Зустріч двох поетів” (Петра Гулака-Артемовського і Адама Міцкевича).
На початку 70-х музей славетного земляка тільки почав діяти. Ентузіазму, енергії Георгія Коваля, засновника музею, відомого краєзнавця, вистачило, аби зібрати кілька сотень цікавих експонатів (найбільше фоторепродукцій різноманітних ілюстрацій і документів). За його ж титанічних зусиль встановлено в місті пам’ятник митцю авторства талановитого скульптора Галини Кальченко.
Георгій Хомович вивчив чимало матеріалів, записав свідчення старожилів, легенди й перекази про перебування композитора у Городищі, яке той, як вважають гулакознавці, у зрілому віці відвідав лише раз, побувавши у місцях свого дитинства…
Так з’явилася ідея увічнити перебування С. Гулака-Артемовського у рідному місті 1844 року. Коли він, 31-літній, уже відомий співак, соліст опери Петербурзьких театрів із тріумфом повернувся на свою малу батьківщину.
“Георгій Коваль, — говорить художник, — запропонував захоплюючий сюжет, пов’язаний із Семеном. Бо достеменно стало відомо, що він побував на околиці міста, у горах Кучугурах, де в ярі
Макітерка, подібному до амфітеатру, лився його солов’їний голос…” Тут стояла затишна альтанка, яку місцеві мешканці називали бесід-освідчувався в любові до Матері-України кою. Тож і донині за тим урочищем зберігається назва “Бесідка”…
“Були й інші теми, пов’язані з
Семеном і Городищем, — продовжує Олекса Близнюк. — Наприклад, дуже хотілося написати брід через Вільшанку, який переходить Семен. Водяний млин на Піщаній, що, наймовірніше, належав родині Гулаків-Артемовських… Церкву Покрови Пресвятої Богородиці, де службу Божу здійснювали прадід, дід, дядько та батько творця першої вітчизняної опери. І яку знищили варвари-більшовики у 40-х роках минулого сторіччя…”
Але художник зупинився на
Макітерці — Бесідці. Куди разом із Ковалем, пройшовши ледве не півміста добралися одного липневого дня.
Творча уява, яка народилася від побаченого, фарбами лягла на полотно, зобразивши Семена в альтанці з кількома молодими людьми: жінкою у літній сукні, в білому капелюшку і двома чоловіками у фраках…
Олекса Гулак, Володимир Лелека та Олекса Близнюк (зліва направо) на вершині, звідки піснею Семен Гулак-Артемовський
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
