“Давно час розбудовувати в Україні незалежні засоби інформації”. · 7 Інформаційний простір · с. 7сторінка оригіналу ↗
Українські газети на російському папері
Слово Просвіти, №41 за 2018 рік
кілограм коштував 14 гривень. За якісь два роки — подорожчання удвічі, на 100 %! Пригадую не такі далекі часи, коли ціна була 5—6 гривень. Ну, це коли й долар коштував стільки ж, а якщо сьогодні він по 28 гривень, така й ціна паперу. А чому така, бо він імпортний, значить, закуповують його за валюту. Ось де корінь зла! У нашому видавництві давно вже друкують газети лише на імпортному папері. Звідки везуть? Було, завозили з Польщі, Фінляндії. Зараз же рядами стоять здоровезні рулони — з Росії. Комбінат “Волга”, що в місті Балахна Нижегородської губернії. Інколи буває з Кондопоги, теж з Росії. Виявляється, в Україні немає жодного грама власного газетного паперу. Свого часу його намагався випускати паперовий комбінат у Жидачеві на Львівщині. Не пішло: папір був якийсь сіренький, швидко рвався. Може, якось би й поліпшили якість, але, схоже, це виробництво “задавили” ті, хто гріє руки на експорті, — чи то папір із Росії, чи картопля з Єгипту або Туреччини. “Треба розірвати дипломатичні відносини з агресором — Росією. Треба припинити з Росією будь-які економічні й торгові зв’язки”. Дуже гарні гасла, які чути звідусіль, і вони цілком правильні. Але давайте тоді налагодимо імпорт того, чого чомусь не виробляємо, бодай з інших країн, а не з Росії. І виробляймо більше нашого. Хоча б газетний папір. Ніхто не каже спорудити по паперовому заводу в кожній області, але хоча б кілька на величезну Україну можна? Хоча б у лісових областях, бо ще ж не весь ліс вирізали до пня і вивезли за кордон. А поки що — найпатріотичніші українські газети, зокрема й ті, що друкують означені вище гасла, друкують їх на російському папері.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
