Арт-калейдоскоп “Зачарувати найвибагливішого слухача і глядача”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Три столітніх ювілеї
Слово Просвіти, №41 за 2020 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО
2020 рік – рік сторіччя трьох талановитих художників – Олександра Бурліна, Павла Мірошниченка та Івана Тюхи. Три шляхи, три долі, три мужності, три таланти… Всі вони — учасники Другої світової війни, йшли до своєї мети попри всі труднощі повоєнного часу, долали численні перешкоди, аби займатися тим, чого прагнула душа, що б допомогло забути жахіття війни і жити, надихаючись красою, даруючи оточуючим своє мистецьке бачення світу. Саме ювілеям цих митців присвячена експозиція виставки “Зупинка – Сторіччя”. – За багато років ми зібрали велику колекцію, – розповідає мистецтвознавець Му# зею сучасного мистецтва України Ірина Алексєєва. –Намагаємося хоча б частково представити її в наших різноманітних проєктах. Один з них – “Сімейні зв’язки – родинні цінності”. Прагнемо, аби люди пам’ятали імена наших художників. Новий проєкт назвали “Зупинка – Сторіччя”. Один з художників у цьому проєкті представляє Закарпаття, другий – Крим, а третій – Київ. Їхні роботи дають можливості побачити характерні особливості тієї чи іншої школи, відчути вплив місцевості, де жили художники на їхню творчість. Олександр Бурлін (1920-1994) після закінчення війни волею долі опинився в Ужгороді. Саме на За# карпатті йому вдалося реалізувати свою юнацьку мрію – стати худож# ником. Він вчився у видатних майстрів – Йосипа Бокшая, Адальберда Ельдері, Гаврила Глю# ка. Працював художником газети “Радянське Закарпаття”, а згодом у виробничих майстернях Закар# патського відділення художнього фонду УРСР. Брав участь в облас# них, республіканських і закордон# них виставках, мав персональні виставки в Ужгороді. Митець зако#
хався у землю, де йому довелося жити і творити, малював свої пейзажі щиро й ім# пульсивно. Олександр був надзвичайно обдарованою людиною. Не лише малював, але й писав вірші. На виставці експонуються роботи різних років, що дозволяє краще прослідкувати його мистецький шлях. Якщо картину “Майбутні майстри” створено 1966 року, то “Дощ під вечір” — майже через 20 років. За цей час дещо змінилася манера письма. З часом малював все більше пейзажів. На його творчість значний плав мали легенди і перекази цього краю. Павло Мірошниченко (1920-2000) родом з Луганщини. Змалку любив малювати і мріяв вступити до художнього інституту, але життя внесло свої корективи. Спочатку була служба в армії, потім – війна. Його
Музей сучасного мистецтва України розпочав свій новий музейний сезон презентацією виставки з власної колекції – “Зупинка – Сторіччя”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
