Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
3 Пряма мова · “Головну роль у руйнації Криму в усі часи відігравала завойовницька політика Росії”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Про історію та українське відродження Криму розповідають нові книжки

Слово Просвіти, №41 за 2021 рік

“більшовицького” золота, а за 8 місяців 1921 р. США імпортували 715 тонн дорогоцінного металу. А в цей же час лютував голод 1921–1923 років, коли в Україні померлих від нього вже налічувалося понад 500 тис. осіб. Причому в України за 1922 рік було насильно відібрано 13,5 млн зерна нового врожаю. Здійснювався голодомор фізичний, духовний, політичний, як форма здійснення державної політики більшовиків у ставленні до українства. Американські багатії Хаммери, які через Таллін здійснювали контрабандні операції більшовиків; Животовський (дядько Троцького); Ашберг (шведський банкір); Рейлі (британський розвідник) та інші розвідки – всі вони були задіяні в цьому розкраданні століття. Відомий американський історик Р.Спенсер зазначав, що це було найбільш грандіозне пограбування в історії людства. Про ці афери тоді знали, очевидно, кілька осіб (Ленін, Троцький, Сталін, Дзержинський…). А коли Сталін залишився один, то здійснюючи репресії, він переслідував ще одну важливу для себе мету – знайти коди і шифри окремих “полум’яних революціонерів”, які зберігали величезні капітали в світових банках. Після вбивства Троцького в банках США та Мексики на його рахунках було знайдено 800 мільйонів доларів, а 1922 року на рахунках Зінов’єва виявили 400 млн доларів. Ці епізоди, які в значно більших масштабах давно відомі світу, потребують висвітлення, щоби оцінити причини і наслідки катастрофи пролетарської революції, але, насамперед, трагедію бездержавного народу, яким було українство, пригноблене чужинцями духовно, політично, національно, соціально, економічно. Проте головним є усвідомлення, що Україні з ординцями, деспотами та сатаністами не по дорозі. одо Лаври, то звісно, що частина пам’яток нашої національної святині знаходиться в Москві, Петербурзі, а частина безслідно зникла в результаті більшовицької експропріації, поповнивши величезні (кримінальні) валютні рахунки вождів революції. Сьогодні інформаційні канали світу й України активно перетасовують результати журналістських офшорних розслідувань („Архів Пандори“), хоча потребують свого завершення “панамські” та “кіпрські” офшорні оборудки. Проте маємо вже нове “чемпіонство”, власне. Україна, як одна з найбідніших країн за якістю життя, займає перше місце в світовому рейтингу за кількістю офшорних ділків. “Віват офшорним баригам”. Якщо без сарказму, то маємо, насправді, об’єднати цих віргінсько-бермудських “конокрадів” з їхніми далекими і близькими “по духу” родичами – більшовицькими офшорниками, контрабандистами і терористами на кшталт “ленінів”, “троцьких”, “дзержинських” в одне провадження. І назва йому напрошується сама по собі – “вдячні учні” “достойним навчителям”. Ганебно, але справедливо. Бо школа аферистів живе і процвітає. На превеликий жаль, в Україні. Масштабні акти більшовицьких афер віку знайшли тут своє продовження. Оскільки очевид- Євген БУКЕТ, м. Київ Важливими складовими плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, нещодавно затвердженого Урядом, є культурно-просвітницька, інформаційно-аналітична та освітня робота. Допомогти ефективно проводити цю роботу покликані книжки. І чудово, що в Україні після окупації Криму з’являється чимало фундаментальних праць, які об’єктивно описують історію півострова та аналізують причини ситуації, що склалася. Із видань, що побачили світ у попередні роки, варто згадати збірник документів та матеріалів “Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015)”, що вийшов друком 2016 року. Це наукове видання, обсягом понад 1000 сторінок, висвітлює депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкриває економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалює боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлює проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір. Про події 2014 року розповідає збірка свідчень “Люди сірої зони” (К., 2018), видана Українським інститутом національної пам’яті. Свідки та жертви російського військового захоплення півострова розповідають про те, як насправді Крим опинився під контролем Росії, чим це обернулося для його мешканців та які методи досьогодні застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян на півострові. Книга “Люди сірої зони” була видана не лише українською, ай англійською мовою. Нещодавно перелік англомовних видань про Крим поповнив переклад виданої минулоріч “Історії Криму та кримськотатарського народу” – першого посібника з історії півострова від давніх часів і до сучасності, написаного для найширшого кола читачів. Окрім того, ця книга є підручником нового покоління, в якому реалізований принцип історичної неупередженості та вперше висвітлено історію Криму не просто як території, а через призму історії його корінного народу. Автори посібника — Гульнара Бекірова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко, Бекір Аблаєв – не замовчують і не перекручують складну історію створення, розвитку, розквіту, занепаду та анексії Росією держави кримських татар — Кримського ханства, яке свого часу було невід’ємною складовою Східної Європи. Автори показують, що головну роль у руйнації Криму в усі часи відігравала завойовницька політика Росії. Останній розділ книги присвячений незаконній окупації Криму у 2014 році. Детально викладений сам процес окупації, наведені численні факти порушення прав людини, прав корінного народу, мілітаризації Криму, розкрита шкода, завдана економіці, екології, культурі та відносинам між народами, які населяють Крим. Потужному внеску українського народу у відбудову Криму після Другої світової війни та депортації кримських татар присвячено працю заслуженого діяча науки і техніки Автономної Республіки Крим, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, ветерана кримської науки Петра Вольвача “Українське відродження Криму”. Книга побачила світ у серпні нинішнього року. В ній детально описано, як крок за кроком українці змогли перетворити спустошений після Другої світової війни та злочинної геноцидної депортації корінного народу півострів на квітучий курорт. Як у 1954 році відповідальність за депресивний регіон, що перебував на межі соціально-економічної катастрофи, “кремлівські маніпулятори” переклали на плечі багатостраждального українського народу. Українці – єдина національна група, яка найменше захищена після окупації Криму, як з позицій українського законодавства, так іна території півострова, де піддається тотальному етноциду і лінгвоциду. Не менш важливою метою книги Петра Вольвача є привернення уваги суспільства до проблем кримських українців, які відіграли ключову роль, як у часи повоєнного відродження Криму, так і у державотворчих процесах на межі 80-х – 90-х років минулого століття. Окремо автор акцентує на історичній ролі Першого конгресу українців Криму, який відбувся 9-11 жовтня 1992 року. На початку 1990-х років саме завдяки принциповій позиції українських громадських організацій вдалося запобігти спробі приєднання Криму до Росії. Але влада в Києві не підтримала ініціатив на підтримку української громади Криму, не бачила потреби в її інституційному оформленні та діяльності, дивилася на проблеми півострова через окуляри місцевих сепаратистсько-шовіністичних урядовців. Саме це Петро Вольвач називає головною внутрішньою причиною втрати Україною Криму в 2014 році. Адже на прорахунки в проукраїнській політиці держави на півострові звернули увагу вже після його майже безопірного загарбання Росією. Книги “Люди сірої зони” та “Історія Криму та кримськотатарського народу” можна завантажити в Інтернеті. А от монографію Петра Вольвача “Українське відродження Криму” видано обмеженим накладом за підтримки постійного представника президента України в АРК Антона Кориневича. Координаційна рада українців Криму звертається до всіх небайдужих, хто хоче і має змогу допомогти з виданням її додаткового накладу, і просить перераховувати гроші на картку автора в Ощадбанку 4790 7299 4521 9772 (Вольвач Петро Васильович). Собівартість однієї книги – 155 грн. Автор обіцяє надіслати примірник кожному жертводавцеві.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин