Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Якщо не збережемо українську мову – не збережемо Україну, а отже, і себе в чужій для нас державі”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Мова як чинник створення соціальної дійсності

Слово Просвіти, №41 за 2022 рік

9 листопада 2022 року у приміщенні Товариства “Знання” України відбулося засідання “круглого столу”: “День української писемності та мови”. У програмі заходу було презентовано мистецький проєкт “Логос” за участю кінорежисера Дмитра Ломачука. На “круглому столі” всебічно обґрунтовувалося значення української мови як чинника утвердження українського соціального простору та зміцнення Української держави. Як стверджується в Біблії, спочатку було слово (Логос) і слово (Логос) було у Бога. Це означає, що слово (Логос-слово) є причиною всього. Воно є невидиме, яке творить видиме. Мова, слово, мовлення, логос, роздум, інформація мають своєрідну силу, яка трансформується в діях. У поняття мови входять також висловлювання, судження, смисли. У кожному зних закладена внутрішня інформаційна енергія, яка формує цілі та їхні рішення людини, а також різних інституційних суб’єктів. Для українців українська мова – це засіб творення української соціальної дійсності. Вона формує українську душу та український дух, українську свідомість, яка трансформується через писемність. Мова – чи не найбільша наша цінність. Якщо не збережемо українську мову – не збережемо Україну, а отже, і себе в чужій для нас державі. Наш досвід переконує, що інша мова творить зовсім іншу культуру та іншу свідомість. Вона формує розколоту свідомість, яку, як і розтрощений глечик, важко зліпити до купи. Нині московсько-рашистська мова для всього світу сприймається як брехлива та брутальна мова, яка ще й відгонить запахом крові, до пролиття якої вона постійно закликає. Вона породжує брутальну та брехливу дійсність з “окопно-пакувальною” свідомістю, тобто з домінуванням старих лекал у соціальних перетвореннях та з “ховрашиним” (з розтаскуванням спільного достатку) світоглядом. Нині без зайвих дискусій українське суспільство налаштоване на відмову від усього російського: мови, культури, зв’язків тощо. Про це свідчить загальнонаціональне опитування, проведене в серпні 2022 року в умовно безпечних регіонах України Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. Згідно з його даними, більшість українців підтримують дерусифікацію. Звичайно, є й такі, хто проти, але вони поки що принишкли, та ті, які хочуть певних компромісів і тяжіють до цінності “руського міра”, не усвідомлюючи, що цей “мір” використовує все, чим володіє, у своїх імперських інтересах. Загалом же ситуація розв’язується на користь заперечення російської культури та російської мови як таких. Звичайно, багато хто з нас виріс на російській культурі, проте сьогодні прихильність до неї значно ослабла, хоча й не щезла зовсім, однак всі, хто вболіває за Україну, – ненавидять росію. Увесь світ чітко бачить, що безглуздо “гратись в одній пісочниці” з російським “ведмедем”. Його потрібно ізолювати, доки він не полишить свої “звірині” забаганки. Перед нами постають глобальні питання: коли і як повернемо Донбас і Крим? Актуальним для нас залишається запит на повернення на наш бік тих, хто вісім років були під тиском росії. Якими засобами удосконалити духовні сили людини та її розум? Як донести правду до просвітленого розуму, концентруючись на силі та привабливості нашої мови? Адже всі знають її значущість та лагідність – лебедина, журавлина, солов’їна, калинова, ласкава, медова..! Товариство “Знання” України, опираючись на цінності нашої мови, культури відповідально реагує на вимоги сьогодення! Василь КУШЕРЕЦЬ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин