Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Масштаб та історична роль ОУН і УПА були доленосними і залишили глибокий слід”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ІДЕОЛОГІЧНА ВІЙНА ЗА УКРАЇНСЬКУ СПАДЩИНУ

Слово Просвіти, №42 за 2007 рік

Тема Української Повстанської Армії ніколи не була пробле1 мою, яку розглядали б у суто історичному аспекті. Суперечки навколо ОУН і УПА виникають не тільки в середовищі професій1 них істориків, а й переносяться на всіх більш1менш політично активних індивідів. Залежно від відповіді на питання про тракту1 вання сутності та історичної ролі українського націоналістично1 го руху 20—501х років минулого століття матимемо різну ідео1 логічну картину сьогодення. Саме тому боротьба навколо УПА нині така запекла. Андрій ІЛЛЄНКО Традиційним є уявлення, за яким на питання ОУН і УПА існують лише дві точки зору. Перша точка зору, представлена переважно так званими “лівими” і просто промосковськими силами, виходячи із суто московсько-радянського тлумачення історії, розглядає роль ОУН і УПА вкрай негативно, використовуючи як головні аргументи авторитарну і “профашистську” ідеологію ОУН і “колабораціонізм” УПА. Друга точка зору, представлена націоналістами та лібералами (більшістю з них), розглядає історичну роль УПА позитивно і виступає за її державне визнання. Але такий “біполярний” підхід украй натягнутий і умовний. Насправді ж для того, аби зрозуміти глибинну суть цієї проблеми, слід зазирнути глибше. Отже, навколо спадщини УПА боротьбу ведуть не два, а принаймні три табори. І якщо стосовно проросійського табору все більшменш зрозуміло, то серед тих, хто виступає за визнання УПА, є дві групи, які трактують український націоналістичний рух 20—50 років ХХ століття по-різному. Почнемо з ліберального, або псевдонаціоналістичного трактування ОУН і УПА. Цієї точки зору дотримуються не лише відверті ліберали, й чимало “націоналістів”. Ліберали визнають позитивну роль УПА й аргументують це так: — “Антифашизм” і “демократизм” ОУН і УПА. Ліберали подають як зразок ідеології ОУН відредагований і перекручений діаспорний варіант націоналізму, з якого було вилучено все, що суперечило ліберальному світоглядові. Так діаспорний націоналізм “позбувся” цілих ідейних пластів, які були в ОУН до 1943 року, як-то теми раси, великодержавності, трактування сучасних на той момент іноземних аналогічних рухів тощо (підступність не мала меж — і досі роботи провідних ідеологів ОУН безсоромно “редагують” “ліберальні націоналісти”). Крім того, нав’язується думка, що боротьба між українськими повстанцями і німцями була стратегічною і ледь не насамперед була викликана “ідеологічною несумісністю”. — “Інтернаціоналізм” УПА. Ліберали стверджують, що майже 40 відсотків (!) вояків УПА були не українцями, а азербайджанцями, узбеками, євреями тощо. Постійно наголошуючи на нібито “інтернаціональному”, а не національному характері УПА, ліберали надають загонам українських націоналістичних повстанців вигляду таких собі “інтернаціональних бригад”, які боролися за “свободу і демократію”. — “Пацифізм” УПА. Це уточнення іншої, більш масштабної ліберальної міфологеми — про “миролюбність” українців і відсутність у них войовничості й агресивності. Відповідно, твердять ліберали, якщо в УПА і йшли, то переважно через безвихідь, жорсткі методи боротьби в УПА не використовувались, і взагалі, в УПА ледь не кожен другий був не українцем, тобто українці не дуже й здатні до війни. Для чого лібералам усе це пропагувати, навіщо перекручувати сутність ОУН і УПА? Їхня відповідь така: тільки подаючи лібералізоване трактування цих формацій, можна буде леґітимізувати їх в очах “української та світової громадськості”. Насправді ж це лукавство, за яким ховається набагато підступніше бажання остаточно деактуалізувати і марґіналізувати український націоналізм в історичному вимірі й у вимірі сучасності та перетворити його на додаток до лібералізму. Лібералізація означає леґітимацію тільки для самих ідейних лібералів, яких, на щастя, не так багато, як здається. Нікого з противників УПА ця лібералізація не переконає (насправді їх не можна, а головне — не треба в чомусь переконувати), а ось для націоналізму таке перекручення історії стає дедалі травматичнішим. Тепер розглянемо власне націоналістичний підхід до трактування ОУН і УПА, який корінним чином відрізняється від ліберального. Націоналізм заперечує всі ліберальні міфи про УПА, подаю-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин