“Народ, що любить свою землю, підкорити неможливо; населення безбатченків — дуже легко”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
З ІСТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»
Слово Просвіти, №42 за 2007 рік
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, Київська обл.
Нещодавно в Чернігові видано збірку історико-краєзнавчих етюдів Володимира Сапона “Вулиці старого Чернігова”. Автор розповідає, яким був Чернігів, про відомих і маловідомих чернігівців, про вікопомні та незначні, але цікаві події. 1846 року в Чернігові, в готелі “Царград” зупинялися Тарас Шевченко й Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Виконуючи завдання Археографічної комісії, Шевченко знайомився з історичними та архітектурними пам’ятками міста, зробив низку замальовок чернігівських старожитностей. Т. Шевченко намалював портрет О. Афанасьєва-Чужбинського та записав до його альбому свій вірш “Не женися на багатій”. У лютому 1861 року на сцені чернігівського театру аматорський гурток “Товариство кохаючих рідну мову” показав “Наталку Полтавку” за п’єсою І. Котляревського, постановку якої здійснив фольклорист й етнограф Опанас Маркович. Активним членом цього гуртка, а згодом і першим чернігівським театральним критиком був Леонід Глібов. А в листопаді 1898 року Чернігівський музично-драматичний гурток провів у театрі вечір, присвячений 100-річчю першого видання поеми Івана Котляревського “Енеїда”. Про життя і творчість її автора розповів адвокат і громадський діяч Ілля Шраг. Було прочитано вірш Тараса Шевченка “На вічну пам’ять Котляревському”, показано виставу за п’єсою Котляревського “Наталка Полтавка”, де одну з ролей зіграв поет Володимир Самійленко. Ілля Шраг, за походженням німець, був найавторитетнішим у Чернігові й губернії адвокатом і видатним українським громадським діячем. 27 грудня 1906 року в приміщенні Чернігівської думи (нині обласне управління Національного банку) відбулися установчі збори товариства “Просвіта”, на яких виступили Ілля Шраг і Михайло Коцюбинський. Чернігівська “Просвіта” орендувала приміщення в будинку Богданова. У ньому, зокрема, Михайло Коцюбинський читав свій відомий реферат про Івана Франка. Добрий слід залишив по собі активний діяч місцевої “Просвіти”, чернігівський інженер Іван Якубович. За його проектами споруджено будівлі чотирикласної народної школи (нині поліклінічне відділення Чернігівської міської лікарні) і школи в селі Лемеші Козелецького повіту. Обидва будинки, на думку відомого дослідника українського зодчества Віктора Чепелика, стали новим словом у тогочасному архітектурному модерні, поєднавши риси українського бароко. Книга Володимира Сапона “Вулиці старого Чернігова” зацікавить істориків, краєзнавців, учителів, усіх, хто небайдужий до минувшини Чернігова й усієї України.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
