Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Важко прощатися з улюбленим викладачем, але посіяне ним — назавжди у наших серцях”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

ПРОЩАЙТЕ, ПРОФЕСОРЕ!

Слово Просвіти, №42 за 2007 рік

У столичному університеті імені Тараса Шевченка він був кумиром думаючих студентів. Його лекції з української літератури були цікавими, новаторськими і… провокативними — скажімо, він змусив нас полюбити поезію Павла Тичини, “замученого” совєтською шкільною програмою. Саме він відкрив нам раніше заборонених письменників Розстріляного Відродження. Зрештою, він учив нас поважати Людину і свою Націю. Анатолій Погрібний, уродженець Бобровицького району, став професором, завідувачем кафедри, доктором філологічних наук, автором багатьох книг і радіопередач, одним із засновників Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка, створив Всеукраїнське педагогічне товариство імені Гр. Ващенка. І головне — був порядною Людиною. Важко прощатися з улюбленим викладачем, але посіяне ним — назавжди у наших серцях і професійних шляхах. Сумуючи, колишні студенти: Василь ЧЕПУРНИЙ, голова Чернігівського обласного об’єднання Товариства “Просвіта”, редактор газети “Сіверщина”; Анатолій ТЮТЮНИК, генеральний директор обласної телерадіомовної компанії “Сівер-центр”; Людмила ПАРХОМЕНКО і Євдокія ТЮТЮНИК, завідувачі відділів газети “Деснянська правда” та інші, м. Чернігів 23 травня 1981 року. Урочистості з нагоди 90-річчя з дня народження Павла Тичини у його рідному селі Піски Бобровицького району. Анатолій Погрібний і поети Дмитро Головко й Таїсія Шаповаленко. Фото Володимира ЗИМИ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин