“Мені досить одного променя далекої мети”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
БУДНІ ВІЙНИ НА НИХ НЕ ПРОПИСАНІ
Слово Просвіти, №42 за 2007 рік
Уляна ГЛІБЧУК
Мабуть, про драматичні події з участю УПА ще немало писатимуть. Підозрюю, що незабаром це стане (стає?) модною темою. І це справедливо. Надто довго її замовчували, надто довго заштовхували у потаємні комірки людської пам’яті або у схрони засекречених архівів. Ось нещодавно телебачення сповістило, що країни Латинської Америки урочисто відзначали ювілей знаменитого Че Гевари. Особливо острів Свободи… Мій внутрішній голос тоді хмикнув: “У нас таких безіменних чегевар було половина УПА…” Тільки їхні портрети не тиражували на молодіжних футболках. Вважайте, і так пофортунило, що якось вберегли світлини окремих вояків. Сьогодні вже пожовклі картки свідчать про ту важку і мужню добу. Суворі бліді обличчя… На чорно-білих світлинах — вони немов готувалися до вічності… Мов пам’ятники… Будні війни на них не прописані. Хоч із цих буднів складався їхній героїзм. Де взяти їжу, зброю? Де переночувати цю і наступну ночі? Як випрати одяг? Як не роз’ятрити душу спогадами про загиблого батька, брата, дружину, дітей…
Будні, які в той час були питанням життя і смерті. Євгенія Лещук також не писала про повсякдення УПА. У новій книжці “Повстанська Волинь” її упівці постають як нескорені лицарі духу. Письменниця складає про своїх героїв вірші-пісні. Емоційні та патріотичні, вони позбавлені будь-якої історичної оцінки. Мета письменниці — прославляння. Проте вимогливий і вдумливий сучасник отримає позитивний заряд для подальших мандрівок у наше жорстоке минуле. Йому захочеться більше дізнатися про Олексу Мельника, Івана Майка, Арсена Крисюка, Андрія Лещука, Ніла Хасевича, Олену Левчанівську, Василя Прийму, Матвія Данилюка… Уславлених та невідомих героїв… Йому захочеться прочитати про зверхників УПА:
Дмитра Клячківського, Степана Бандеру, Романа Шухевича, Василя Кука. Йому, сучасникові, захочеться непідсолодженості, неупередженості й правди.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
