“Нести в народ пісенний світ свободи”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
МУЗИКА
Слово Просвіти, №42 за 2007 рік
Ігор КРОПИВНИЦЬКИЙNРЯБОВ Відбулася подія, яку давно чекали кияни: відкрили меморіальну дошку композиторові Олексію Рябову, засновнику сучасної української оперети, на будівлі Київського театру оперети, де він тривалий час працював головним диригентом і завідувачем музичної частини. “Київська оперета як український театр народилась завдяки Олексію Рябову, — згадував професор столичної консерваторії, заслужений діяч мистецтв України Олександр Завіна, який працював у театрі режисером. — Він приніс сюди творчий запал, об’єднав усіх своїм рідкісним талантом диригента, педагога, геніального і висококласного музиканта. Він виховав кілька поколінь столичних артистів, зірок оперети — окрасу київської сцени: Новінську, Хенкіна, Мамикіну, Лойко, Козерацького і багатьох інших. Він створив у Києві першокласний національний театр оперети, а його композиторські шедеври назавжди стали життєдайним і невичерпним джерелом сміливих шукань і мистецьких відкриттів київського колективу”. Київський театр оперети завжди був невід’ємною частиною душі Києва, його люблять тисячі людей різного віку, кожне побачення з ним — радісне свято. “Весілля в Малинівці”. Мабуть, немає в нашій країні людини, яка б не сприймала із захопленням цей твір Олексія Рябова, сповнений соковитого українського гумору і чудової музики, твір, що здобув всенародну любов і визнання. Сьогодні ми згадуємо з вдячністю Олексія Рябова — нашого Кальмана, який подарував світові чудові зразки жанру музичної комедії, красу і веселу вдачу українців. Композитор усе своє творче життя віддав створенню й утвердженню в Україні “легкого жанру” національної музичної культури. Понад 30 років самовіддано служив мистецтву оперети, створював сповнені щирими іскристими мелодіями музичні твори. Він досяг у цьому жанрі великих успіхів, стверджувався як композитор, який тонко відчував його природу. Це засвідчила вже одна з перших його оперет “Коломбіна”, що здобула визнання як шедевр і пройшла з аншлагами по всій країні. Якщо ж згадати такі чудові зразки української оперети, як “Сорочинський ярмарок”, “Весілля в Малинівці”, “Майська ніч”, “Закохана витівниця”, “Блакитна фортеця”, “Шельменкоденщик”, “Пошились у дурні”, “Шумить Дніпро”, “Червона калина”, “Чудесний край” тощо, то можна уявити велич створеного ним для розвитку цього музичного жанру в Україні. Загалом майстер створив 30 оперет. Найкращі з них незмінно прикрашали репертуар не тільки театрів України, а й усіх республік колишнього Радянського Союзу. Але цим не вичерпується внесок О. П. Рябова у скарбницю української музичної культури. Він був композитором широкого діапазону, в його доробку є симфонії, концерти для скрипки з оркестром. Чудовий скрипаль-віртуоз, Олексій Рябов часто виступав з сольними концертами. (І досі у моїх спогадах дитинства звучать пасажі, що їх виконував на скрипці батько). Він створив балети, танцювальні сюїти, хорові кантати, ораторії, камерні твори, романси, вокальні та інструментальні ансамблі, пісні, музику до драматичних вистав. Та головною і найбільшою його любов’ю була оперета. Він з успіхом поєднав у ній мистецькі традиції європейської класичної оперети й українського музично-драматичного театру. Ґрунтуючись на глибоко народних музично-театральних традиціях, композитор ішов новаторським шляхом, мав власний творчий почерк, своє бачення музичної драматургії, яка наближалася в чомусь до оперної, і власну манеру мелодійного висловлення, що спиралися на багатобарвні інтонації української народної пісні. У цьому була його самобутність. Батько мав унікальну музичну пам’ять, що надзвичайно прислужилось колективу в роки війни під час евакуації театру. Під час шторму в Каспійському морі корабель, на якому плив колектив, ледь не затонув. Хвиля змила під воду ящики з нотним матеріалом. Під загрозою
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
