“Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”. Ліна Костенко · с. 5сторінка оригіналу ↗
ГУРТУЄМО ПАТРІОТІВ
Слово Просвіти, №42 за 2008 рік
ДО 140%РІЧЧЯ “ПРОСВІТИ”
ричі відродившись із небуття — 1907, 1917 і 1989 років, Миколаївська “Просвіта” успішно діє, продовжуючи славні традиції попередників. 2007 року урочисто відзначили 100-річчя створення “Просвіти” на Миколаївщині. В обласному інституті післядипломної педагогічної освіти пройшли Аркасівські читання освітян, присвячені цій визначній події. Організатори заходу запросили просвітян Миколаївщини та тих, хто непохитно стоїть на засадах утвердження та розбудови української державності, культури, історії, мови. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Василя Сліпця — одного з перших активістів “Просвіти”. Урочистості з нагоди 100-річчя Товариства відбулися в Українському академічному театрі драми та музичної комедії за присутності представників “Просвіти” з багатьох реґіонів, влади, партій, рухів, громад, організацій. Організаційні збори Миколаївської “Просвіти” відбулися 25 лютого 1907 р. після панахиди по Тарасові Шевченку. З промовою про завдання й проблеми розвитку української культури, освіти, мови виступив Микола Аркас, композитор та історик, ініціатор створення Товариства, його рушій та меценат. У Статуті зазначалось, що “Товариство має на меті допомогти розвоєві української культури і просвіті українського народу його рідною мовою”. Наприкінці 1907 р. у “Просвіті” було 180 членів різних станів і національностей. Працювали секції, які влаштовували лекції, вистави, концерти, вечори пам’яті Т. Шевченка, популяризували українські газети, книжки, діяла перша українська бібліотека-читальня, великий хор, оркестр. По суботах проводили літературно-музичні, сімейні, наукові вечори. М. Аркас написав першу популярну “Історію України- Русі”, першу оперу за поемою Тараса Шевченка “Катерина”, організував, усупереч заборонам, першу на півдні України початкову українську школу в Богданівці, згодом — у Христофорівці (через два роки їх заборонили). Товариство виступало з вимогами відновлення освіти українською мовою. Після смерті М. Аркаса (13 березня 1909 р.) Товариство продовжило роботу. 1910 року було проведено 16 літературно-мистецьких вечорів, поставлено 65 п’єс. Приблизно стільки — наступного року. У роки війни влаштовували концерти в шпиталях. Після Лютневої революції осередки “Просвіти” з’явилися в Єланці, Снігурівці, Лисій Горі, Софіївці, Макіївці, інших селах. Товариство підтримало Українську революцію й Центральну Раду. На з’їзд “Просвіти” Миколаївщини 8— 11 вересня 1917 року приїхали представники організації з Висун-
Виступає Надія Огренич ська, Березнегуватого, Нового Бугу тощо. Зі встановленням радянської влади роботу “Просвіти” було обмежено, 1924 року — ліквідовано як осередок “українського буржуазного націоналізму”. Згодом активних просвітян репресували, засудили або розстріляли. Роботу аркасівської “Просвіти” у Миколаєві та області відновили 1989 року після установчого з’їзду “Просвіти” у Києві, де були й делегати з Миколаївщини. Першим головою став письменник В. Бойченко, потім інженер В. Сліпець, викладач С. Загородній. Нині товариство очолює Надія Огренич, кандидат педагогічних наук, доцент, директор інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений працівник освіти України. Головні напрями роботи — популяризація української культури, мови, книжок, преси, відновлення діяльності українських шкіл та дитячих садків, боротьба за повернення вищої освіти українською мовою, проведення лекцій, зокрема в армії, підтримка українських народних та естрадних колективів, видання власної газети “Аркасівська вулиця”, участь у роботі над проектом “Закон про мови”, звернення до органів влади, підтримка патріотичних партій та рухів, організація курсів з вивчення рідної мови. 2001 року Миколаївська облдержадміністрація затвердила склад робочої групи з контролю за здійсненням обласної програми виконання Закону Української РСР
“Про мови в Українській РСР”, співголова якої — Надія Огренич. Найважливішу роль у консолідації суспільства відіграє мова. Саме мова завжди була основою духовного єднання людей у певну спільноту. Мова — явище водночас індивідуальне й соціальне, вона обслуговує кожну людину й суспільство. Спільна мова дає змогу сконцентрувати його інтелектуальний потенціал, що врешті-решт перетворюється на могутню рушійну силу. “Імунна система” нашої суспільно-культурної організації зараз не в найкращій формі. Якщо українська мова зникне з ужитку на території, де живе титульна нація — українці, то більше ніколи не відродиться. Надання Конституцією України українській мові статусу державної, на жаль, не розв’язує проблеми. Розкручують барабан зі старими проблемами, коли підвалини державотворення пафосно декларують у Конституції, пафосно озвучують деякі чиновники, а насправді залишаються на папері. Тим часом громадське життя будують за принципами рабського мислення з його критеріями та оцінками — маємо те, що маємо. Це глобальна проблема, над подоланням якої активно працює Миколаївське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Так, 2005 року, коли в Україні, зокрема в Миколаївській області, тривала кампанія зі збору підписів до референдуму з надання російській мові статусу другої державної, саме Миколаївська “Просвіта” звернулася до Президента та Генерального прокурора з проханням вжити заходів щодо ініціаторів проведення цієї акції. Ми-
Ансамбль учнів Першої української гімназії колаївське обласне об’єднання організувало пікетування на головній площі міста проти узаконення двомовності. Багато сил доклала “Просвіта”, щоб у Миколаєві відбудувати український театр, який протягом 10 років не працював (у місті діяв лише російський). Але найбільше зусиль докладено до відродження українських шкіл. Особливо відзначились директор Миколаївського муніципального колегіуму Сергій Січко, директор загальноосвітньої школи № 1 імені О. Ольжича Олег Матіюк, директор Першої української гімназії ім. Миколи Аркаса Сергій Бережний. Так, для вшанування пам’яті видатного земляка Миколи Аркаса в гімназії встановлено його скульптуру, в музеї історії закладу створено тематичну експозицію, присвячену життю і творчості родини Аркасів. Здійснюється співпраця з Христофорівською ЗОШ Баштанського району Миколаївської області. Найкращі учні-старшокласники одержують грошову премію імені Миколи Аркаса. З 1 грудня 1998 року на честь п’ятої річниці закладу започаткували газету “Гімназійна родина”, на шпальтах якої розміщують літературну “пробу пера” гімназистів. У більшості навчальних закладів і бібліотек Миколаївщини щорічно відбуваються Аркасівські читання, проводять заходи, присвячені Дню української писемності та мови, видають методичні рекомендації щодо проведення Міжна-
Тернистий шлях пройшла Миколаївська “Просвіта”. Покли+ кане до життя й діяльності духовною потребою українського на+ роду відродитися в пісні, культурі, традиціях і звичаях, Товарис+ тво діяло всупереч владним заборонам. Організатори Товарис+ тва вірили у творчі сили рідного народу, в його майбутнє, в його право мати національну державу, як і належить великим націям.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
