Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Самвидав формував нове покоління борців за самостійну Україну”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

УСМІХНІТЬСЯ ВРАНЦІ

Слово Просвіти, №42 за 2008 рік

Ігор СТРАТІЙ, редактор передачі “Від суботи до суботи” Улюблениці бага+ тьох поколінь наших слухачів, найкумедні+ шій передачі Україн+ ського радіо, постійній розрадниці, веселунці й пустунці, розважаль+ ній програмі “Від субо+ ти до суботи” виповню+ ється 40 років. Будьмо відверті: досить поважний вік, а якщо серйозніше, то, мабуть, уже й не існує такої “довгожительки” ефіру, яка десятки років радувала б нас неповторністю, вишуканістю і витонченістю у царині гумору й пісні. Попри це щосуботи, як завжди, о 9-й 05 лунають її позивні. І ми знову поринаємо у дивовижний світ дотепного слова, музики, як наприкінці минулого тисячоліття. Фундаторові й керманичу Григорієві Мельнику першому прийшла ідея тримати нас усіх в очікуванні суботи на хвилі Першого Національного. До нього долучилися Людмила Онищенко, Інна Цацко, Неля Романченко, Віктор Герасимов, Володимир Бохонко, Юрій Дзюба. Програма “Від суботи до суботи”— постановочна, тому щоб гумор іскрився багатогранно й неповторно, з перших днів її заснування до роботи в студії залучили найкращих артистів: Юрія Шумського, Миколу Яковченка, Степана Олексенка, Анатолія Пазенка, Ірину Дука, Зою Віхарєву, Наталію Лотоцьку, Інну Єрмоленко. Євген БУКЕТ Фото з сайту НаУКМА “Український періодичний самвидав і неформальна преса 1964— 1991 років”. Таку назву має виставка, що триває в Музеї української звитяги НаУКМА. В основі виставки — колекція журналіста Вахтанга Кіпіані та зібрання бібліотеки НаУК- МА, окремі видання, що її передали на виставку Тарас Возняк, Йосиф Зісельс, Сергій Одарич, Олесь Пограничний та ін. На виставці представлено періодичний самвидав 1960–70-х років та неформальну пресу 1980-х—початку 90-х років, часописи, які видавали українці за кордоном. Перші спроби зібрати зразки самвидаву та неформальної преси робили ще під час перебудови представники державних бібліотек, освітніх установ, приватні особи. Відомо і про стійкий інтерес до неформальних видань закордонних установ, зокрема, дослідницький відділ Радіо “Свобода” в Мюн- Лариса Недін та Ігор Стратій За справу відразу взялися незабутні гумористи: Андрій Сова, Павло Глазовий. Тепер їхні виступи й гуморески — вже “золотий фонд”, яким користуватимуться і наші правнуки. Від дня створення нашої передачі її позивні звучали в ефірі понад 2 000 разів. Довжина плівки, яку використали, майже дорівнює величині цього числа в кілометрах. У наших випусках із задоволенням беруть участь сміхотворці Анатолій Паламаренко, Неоніла Крюкова, Анатолій Литвинов, Євген Дудар, Гриць Драпак, Анатолій Демчук, Ігор Чепіль, Віталій Краснюк і багато інших майстрів художнього слова й української естради. Варто згадати й естрадних виконавців і гостей програми: поетів, хені, Бібліотеки Конґресу США у Вашингтоні, Української Пресової Агенції в Лондоні, архіву Бременського університету, Каліфорнійського університету в Берклі, Міжнародного інституту соціальної історії в Амстердамі тощо. В Україні не було центрів, які спеціально займалися збиранням і дослідженням цього різновиду преси, тому український періодичний самвидав розсіяний по світу в десятках окремих колекцій. Найбільші — у ЦНБ ім. В. Вернадського, Архіві-музеї українського самвидаву “Смолоскип” та в колекції Вахтанга Кіпіані. Цього року Наукова бібліотека НаУКМА виступила з ініціативою створити на своїй базі центр досліджень українського самвидаву і ввести спеціальні курси для студентів, охочих працювати над цією темою. Основою Могилянського зібрання може стати саме колекція Вахтанга Кіпіані, а першими фондами — експонати виставки. На це сподівається директор Наукової бібліотеки НаУКМА Тетяна Ярошенко. Історія періодичного самвидаву в Україні починається у першій половині 1960-х. Рукописні та машинописні часописи й вісники бу-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин