Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Білі коні несуть Небесний візок На вершечку лодії”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

З ЦИКЛУ “ГЛАСОВИ”

Слово Просвіти, №42 за 2008 рік

* * * Наші тіла Вроду ствердили Таємниці удостовірили Зерна разом із плевелами На попіл і глину перетворені Перехрестивши чола У земляних ровах заснули Широкою утробою Ріки без притоків Бистриною пливли Під хмаровинням печальним У невідомому напрямку Не почувши “з Богом” Без привидів Без втоми ілюзіями Сліпі воїни не наші поводирі * * * Через вершини і пагорби Вічність долаючи Перестрашені Розспівані Віра ЧОРНИЙ%МЕШКОВА Республіка Македонія ЛЕГЕНДА — НЕБО Оскільки ти глянеш на висоти неба, охопить тебе тріпотіння щойно пробудженого цвіту. Думки ширяють по загадкових обширах привабливої Венери. У пеклі зірниць гра трепетних плям будить ворота людського осягнення. Імпульс його прагнень гуркотить у еруптивних центрах невідкритої планети. У затуманеній частині ока центри споконвічних ген присипають тебе в колисці міфів. ОСІННІ ПЛАСТИ Тихо, поки прозорість умивається у сірості осінніх пластів, перекидаються дощові води. Часу надрах біль ховає. Ані слова від каменю, ані пробачення заради забуття, лише осики на вітрі. ЗАСНОВНИКУ У затуманілих висотах доторк торжества зорі від кам’яної породіллі розвиднить.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин