“Білі коні несуть Небесний візок На вершечку лодії”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
ЗБІГАЄ ЕПОХА
Слово Просвіти, №42 за 2008 рік
Збігає епоха, набухає найгіршим, заплямила стоки, образила кожний можливий відтінок відразою — епоха потворна, глобалізована, ненормальна, пластикова, непоправна, засмічена, спопеліла, одержима, обдурена, упосліджена, розпорошена, набундючена, примарна, марнославна, переоцінена, здрібніла, безтямна, зіпсута, ентропійна — і я, щоб не злитися з хором плювальників, які роблять це з вигоди, протесту, або, щоб виділитися, зникаю, розсіююся цього ранку вздовж берега містечка на тисячолітньому мосту, вдихаючи вогку свободу привільного часу, час, що вільно перетікає у вищі форми, завершальний, кінечний, і все ж вічний, зупинений у собі, вдихаю/видихаю усміхнену опірність без епічності, мовби кіт, який однісіньким оком, вцілілим у бійці, простежує звивини, необхідні і незбагненні, гладенької течії води і світла, змикання з езотерикою.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
