“Думки — фундамент, на якому зводиться будівля наших дій”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
ЧИТАЦЬКЕ ВІЧЕ
Слово Просвіти, №42 за 2008 рік
Ганна ОБОРСЬКА Фото автора
На території Національного ботанічного саду НАН України Київський екологічно-культурний центр здійснив акцію лікування легендарної природно-історичної пам’ятки — шовковиці Шевченка, якій понад 500 років. Це унікальне дерево, за легендою, привезли з Середньої Азії ченці Видубицького монастиря наприкінці ХV століття. Кажуть, саме від нього шовковиці розповсюджувалися в Україні та Росії. Тарас Шевченко від друзів знав про унікальність цього дерева. Буваючи в Києві, любив сидіти під ним. Збереглося кілька замальовок шовковиці Кобзаря. Знаємо і про малюнок чудового краєвиду Видубицького монастиря, створений під могутньою кроною дерева, яке пізніше назвали шовковицею Шевченка. Старі дерева хворіють так само, як і люди, тож потребують турботи. Цю унікальну пам’ятку атакують мурахи, тому активісти еколого-культурного центру провели термінове лікування. Пізніше під шовковицю, яка від часу нахилилася, встановлять підпорки, які врятують її від падіння. Понад 20 історичних дерев Києва перебувають під опікою еколого-культурного центру, який за власний кошт рятує дерева від загибелі, дарує їм друге життя. Улітку було проведено лікування легендарної липи на Андріївському узвозі, а навесні повторять акцію збору сміття на Трухановому острові. Завдяки таким організаціям зеленим насадженням столиці продовжують життя, і вони ваблять око красою. Але якби кожен з нас не був байдужим, допомагав довкіллю — світ змінився б на краще.
Бердянська, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Києва, Кременця, Рівного, кількох монастирів Волині та Львова. Учасник науково-практичної конференції просвітянин Богдан Кіндратюк розповів про особливості дзвонарства Коломийщини. Він одержав приз за оригінальність дзвоніння класики. Наш земляк — автор монтажу і наладки кількох електронних дзвонів в області й Україні. Захоплення Богдана Кіндратюка імпонує просвітянам, бо дзвони — благовісти людського буття. Вони сповіщали про смерть і народження, кликали на боротьбу з ворогом, розвивали слух, музикальність, очищували простір. “Тепер ми повертаємося до давніх традицій”, — каже дзвонознавець Богдан Кіндратюк. Він часто налагоджує дзвони в селах, і вони дарують душі спокій і повертають нам українські традиції, витісняючи чужинські звичаї.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
