Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Думки — фундамент, на якому зводиться будівля наших дій”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ХЕРСОНСЬКІ ПРИВИДИ

Слово Просвіти, №42 за 2008 рік

Тижневик “Слово Просвіти” запрошує до діалогу читачів. Ми хочемо почути вашу думку про видання, про теми, які ма+ ють стати провідними на шпальтах газети наступного року. Тож просимо відповісти на запитання: 1. Як часто читаєте нашу газету? Ви — передплатник, купу+ єте її в кіосках, читаєте у бібліотеці, випадково побачили наше видання і зацікавилися ним. Чи тривала наша співпраця? 2. Чи не видаються Вам наші публікації занадто складними, чи маєте мовні зауваження, чи задовольняє Вас обсяг публіка+ цій? Як ставитеся до матеріалів із поміткою “далі буде”? 3. Чи задовольняє ідейне спрямування тижневика? Комен+ тарі яких політиків і громадських діячів хотіли б там бачити і з якої тематики? 4. Які проблеми соціально+економічного плану варто шир+ ше висвітлювати на сторінках просвітянського тижневика? 5. Чи задовольняють Вас культурологічні, літературні й мистецькі рубрики, з ким із українських мовознавців, пись+ менників, художників, акторів, режисерів, критиків, політиків хотіли б зустрітися на сторінках тижневика? 6. Назвіть найкращі публікації авторів і журналістів “Слова Просвіти”; теми, які вас найбільше зацікавили. 7. Чого бракує ілюстраціям на наших шпальтах? Що і кого хотіли б бачити на світлинах? Із вдячністю приймемо всі Ваші зауваження та побажання, надрукуємо Ваші листи у спецвипусках “Читацького віча”. Людмила СТРИЖКО, пенсіонерка Доброго дня, шановні просвітяни! Довго вагалася, чи варто писати до газети — тема здавалась незначною. Але, прочитавши у 38 числі “Слова Просвіти” допис Степана Бойка з Івано-Франківська “Примара імператриці на півдні України”, все-таки зважилася. Нещодавно у Херсоні відзначали ювілей міста — 230 років. Я на цьому святі не була (живу в селищі, віддаленому від обласного центру), але мала нагоду ознайомитися з газетними публікаціями. Вразило, з яким пієтетом підійшли організатори свята до особистостей Катерини II та Григорія Потьомкіна. У місті силами меценатів втілюють грандіозні ідеї пишних святкувань з “незмінними героями”, у театрі — прем’єра найдорожчої вистави “Фаворит” (за романом В. Пікуля), за спонсорської підтримки так званого “Потьомкінського клубу”. Мабуть, на те немає ради? Бо, як кажуть, так історично склалося. У місті вже є помпезний пам’ятник Потьомкіну, то на черзі — Катерині II? Це питання хотілося б поставити херсонським просвітянам. І ще: чи є хоч якась реакція національно свідомих організацій Херсона щодо системного возвеличення цих постатей? Бо складається враження, що все українське знову меншовартісне, бліде й невиразне. І, як писав добродій Бойко у своєму дописі: “На жаль, тінь імператриці Степан БОЙКО, м. Івано-Франківськ Нині відроджується незвична для сьогодення галузь — дзвонознавство. Дзвонознавців поки що небагато, але вони активно діляться знаннями з широким загалом. Ось і нещодавно у Луцьку відбулася II Міжнародна науково-практична конференція з проблем дзвонознавства. Цьогорічне зібрання з Польщі й України було присвячене 200-річчю заснування ливарні дзвонів братів Фельчинських у Калуші на Івано-Франківщині та майстрів із Перемишля, родичів Фельчинських, які відливали найкращі в Європі дзвони. Брати Фельчинські, які жили до війни в Калуші, активно жертвували на спорудження будинку “Просвіти” в цьому місті в тридцятих роках, а їхні родичі тепер допомагають українцям відновити виготовлення дзвонів, популярних у Європі. ще досі панує на півдні України”. Чи буде спротив? Подаємо публікацію однієї з місцевих газет. Мову оригіналу збережено. “ФАВОРИТ ТЕАТРАЛЬНОГО СЕЗОНУ Прем’єра вистави “Фаворит. Князь Потьомкін%Таврійський” (за романом Валентина Пікуля) співпа% ла зі святкуванням ювілею Херсона, і саме нею через кілька днів відкри% ється новий театральний сезон. Постановка перебувала у творчих планах обласного академічного му% зично%драматичного театру ім. Ку% ліша впродовж 5 років як програма% максимум (?! — ред. “СП”). Задум відтворити на сцені історію великої імперії, і зокрема Херсона, часів Ка% терини II, розкривши при цьому особистість князя Григорія Потьом% кіна, виник ще під час святкування 225-річчя нашого міста. Образи Катерини та Потьомкіна представлені крізь призму їх бага% тогранних особистостей, крізь зов% нішні інтриги і змови, які вони дола% ли разом, крізь любов до держави і її розбудови (чого так бракує ниніш% нім можновладцям), прагнення за% хистити її від завойовників, зміц% нивши кордони. Вони такі різні, між ними прірва протиріч, і лише кохан% ня здатне залікувати душевні рани і втримати від хибних кроків, допо% могти пережити лихоліття війни й палацові перевороти. Вистава при% мушує побачити в історичних осо% бистостях не просто монархів, які правили великою імперією, а зви% чайних людей зі своїми слабинка% ми, успіхами та невдачами. Олена НЕЧИПУРЕНКО” Від редакції: коментарі, як кажуть, зайві.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин