Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Увічнення пам’яті жертв Голодомору — це заклик до примирення та пересторога для майбутніх поколінь”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ГОЛОДОМОР ЩЕ ПОТРЕБУЄ ІСТОРИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ

Слово Просвіти, №42 за 2008 рік

Заступник директора Інституту історії Національної ака+ демії наук України, доктор історичних наук, професор Ста+ ніслав КУЛЬЧИНСЬКИЙ на VІІ Міжнародному Конґресі украї+ ністів керував роботою “круглого столу” “Голодомор як ге+ ноцид українського народу — відображення в літературі, мистецтві, репортажах і спо+ минах”. Нині ділиться розду+ мами про Конґрес, історичне осмислення трагедії україн+ ського народу — Голодомору 1932—1933 років. — Станіславе Владиславо+ вичу, робота “круглого столу” почалася з презентації найнові+ ших книжкових видань, присвя+ чених трагічній темі Голодомо+ ру. Розкажіть про них. — Передусім це масштабне п’ятитомне видання Києво-Могилянської академії, документальні спогади “Український голокост 1932—1933 років. Свідчення тих, хто вижив”. Його підготував професор Юрій Мицик. Ще одна презентована книжка того самого видавництва — найповніший збірник документів партійних, радянських органів СРСР за 1932—1933 роки про Голодомор. Видання, в якому понад 1500 сторінок, дає повне уявлення про те, що діялося в Україні на початку 1930-х років. Зверну увагу на книжки, видані в рамках проекту “Усна історія” в Запорізькому національному університеті. Вже вийшло три томи, а цього року вийде друком 10 томів спогадів. Це те, що напрацьовано в реґіоні за останні 10 років. Там дуже широка палітра досліджень: ідеться не лише про Голодомор, ай про колективізацію й репресії 1937 року. Цього року спострерігаємо бум книжкових видань про Голодомор. І на “круглому столі” йшлося про масштабне видання, яке вийде друком у листопаді цього року. Це зведений том Книги пам’яті жертв Голодомору. Таку Книгу створюють нині у кожній області, а потім створять зведений том, ймовірно, у двох книгах. Видано мою монографію “Голодомор 1932—1933 років як геноцид. Труднощі усвідомлення”. У Від часу розвалу Радянського Союзу впродовж багатьох років українська тематика мало цікавила російську історіографію. За два десятиліття українська й російська історіографія, що за радянських часів були єдиною наукою, дистанціювались одна від одної. Українська історіографія інтенсивно розвивається під впливом західної історичної науки, домінує в ній національний дискурс. Інтерпретації історичного минулого стають вагомими чинниками політичних і міждержавних відносин. Яскравий приклад — активні дослідження в Україні Голодомору 1932—1933 років. Це дало змогу Верховній Раді ухвалити Закон “Про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу”. Науковці з Росії не надто цікавилися вивченням проблеми голоду. Голодомор 1932—1933 років ще недавно майже не висвітлювали у російських ЗМІ. Серед деяких російських інтелектуалів, зокрема наукової еліти, навіть пролунали заклики зовсім відмовитися від студіювання “темних сторінок” українсько-російських відносин, натомість зосереджувати увагу на популяризації позитивного історичного досвіду у взаєминах, наполягання на концепції “єдиної біди для всіх радянських народів”. Наприкінці 1980-х—початку 1990-х років російські історики зосередились на виявах голоду в основних зернових районах, не виокремлюючи проблеми “українського голоду” й категорично відхиляючи антиукраїнську спрямованість Голодомору. Стверджують, що антиселянська політика сталінського керівництва не мала національної спрямованості. На переконання російських істориків, дуже складно встановити факт навмисного плану ній зібрано доказову базу, яка допоможе нашим політикам, дипломатам переконати світ у тому, що Голодомор був геноцидом. — На “круглому столі” була цікава доповідь про англійсько+ го журналіста, дослідника Гарі+ ета Джонса. — Він загинув за загадкових обставин у Монголії 1935 року. Але саме на початку 30-х перебував в Україні. Виступав із першими публікаціями про голод в СРСР, зокрема в Україні й на Кубані. Ці публікації вороже зустріли представники тогочасної журналістики. Один журналіст, якого добре приймав Сталін, навіть заявив, що люди зовсім не мруть від голоду. Потім він отримав Пулітцерівську премію за публікації про те, що в СРСР усе добре. На противагу цьому Джонс написав правду про голод, і за це його вбили. Щоденник Джонса, написаний у 30-ті роки в Україні, перекладено українською, його можна прочитати в Інтернеті. Виступала і директор видавництва Києво-Могилянської академії Віра Соловйова, яка повідомила, що цього року в них вийде ґрунтовне дослідження в чотирьох томах — матеріали комісії Джеймса Мейса, яку створив Конґрес США. Саме ця комісія змусила Щербицького в грудні 1987 року визнати, що в Україні справді був Голодомор. Саме відтоді українські вчені мали можливість досліджувати архіви, друкувати матеріали про голод. Відтоді почали публікувати дослідження про голод, кількість публікацій сягає 12 тисяч назв. Якщо досі таке видавали лише за кордоном, то нині основна частина видань — тут, в Україні. — Якими накладами виходять такі видання? — Це наша біда — здебільшого дуже малими. Презентований тут п’ятитомник також вийшов неве-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин