Читацьке віче · “Маємо 0,5 % українськомовних газет, одну книжку на кожного українця”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
БЕЗ ПРОГРАМИ, ПРИ РЕКЛАМІ І В ДИМУ
Слово Просвіти, №42 за 2011 рік
День українського кіно. Цього року чека' ла, як відгукнуться ЗМІ. Тихо. Навіть у но' винах не згадали! Тільки в “Україні моло' дій” за 8 вересня оглядач відділу культури Л. Олтаржевська радіє, що багато сміяла' ся на прем’єрі фільму “Вагітний”. Сумно, панове… А тим часом наше сьогодення кипить, вирує кінофестивалями, показами, тижня' ми італійського, французького, німецького кіно. Російське вже прописалося у нас. І яка цьому ціна, коли українських фільмів нема? Дивлюсь і думаю: а якби ті гроші, завзяття й енергію — та на розвиток укра' їнського кінопрокату! Ми ж не бачили на' віть фільмів, створених на високому рівні: “Украдене щастя”, “Подорожні”, “Щастя моє”, “Рідня”, “Відкрита ніч”, “Собачий вальс”, “Молитва за гетьмана Мазепу” (за' те скільки бруду вилили на Ю. Іллєнка!). Тай “Мамай” показували в Одесі єдиний раз! На презентації були присутні знімальна група, Кіра Муратова. Директор к/т “Оде' са” так бідкався й вибачався перед публі' кою (зала була переповнена!), що після італійських і французьких фільмів раптом показують український! От до чого ми дожилися в Україні! У нашому кінематографі з’явилася пле' яда молодих талановитих режисерів: Ігор Стрембицький, Сергій Лозниця, Тарас То' менко, Мирослав Слабошпицький, Марина Врода, Тарас Ткаченко, які намагаються творити фактично без підтримки держави і навіть умудряються одержувати нагороди в Каннах та на Берлінале! Чим не герої нашо' го часу? Насамкінець для роздумів процитую доктора фізико'математичних наук, про' фесора, завідувача кафедри вищої мате' матики Одеської державної академії холо' ду Валерія Швеця: “Найважливіший за ефективністю важіль, який мають Сполуче' ні Штати Америки для впливу на світову громадськість, — це Голлівуд. І лише на другому місці — декілька потужних інфор' маційних агентств, які фактично керують світовими інформаційними потоками. Як' що власного потужного інформаційного поля нема, то держава в небезпеці. Наша держава, на моє глибоке переконання, у великій небезпеці”.
Петро АНТОНЕНКО
Виповнилося 5 років із дня набуття в Україні чинності Рамкової Конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я, що стосується боротьби з тютюнопалінням. Про підсумки п’ятиріччя поінформували журналістів на прес-конференції в УНІАН керівник бюро ВООЗ в Україні Ігор Поканевич та відомий медик, науковець, екс-міністр охорони здоров’я, академік Микола Поліщук. Він — автор першого антитютюнового закону, ухваленого парламентом 2005 р., нині очолює Коаліцію “За вільну від тютюнового диму Україну”. Оприлюднені підсумки доволі оптимістичні на тлі тієї невеселої картини, яка була.
Нині модно складати рейтинги держав. І прикро бачити, коли Україна в рейтингах пози' тивних явищ, таких, як розвиток економіки, со' ціальної сфери тощо посідає 150'те чи й ще нижче місце. Натомість у рейтингах негативів, гострих соціальних проблем ми серед перших. Так'от, ще 2005 року Україна була на малопо' чесному 4 місці у світі за поширенням тютюно' паління. Це офіційні дані ВООЗ, суголосні з на' шою державною статистикою. Тоді палили 62 % чоловіків і 17 % жінок. За всіма канонами ме' дичної статистики ми входили до лідерів гло' бальної тютюнової епідемії, а саме таким жорс' тким визначенням назвала це явище ВООЗ. Тож трохи порадіймо свіжим даним, наве' деним у Третьому звіті ВООЗ щодо глобальної епідемії тютюнопаління: Україна перемістила' ся з 4 на 29 місце. Знизилася й статистика па' ління: у чоловіків вона становить 45 %, у жінок 9%. Так що результат підключення України до Рамкової конвенції очевидний. Тож коротко про цей документ. Рамкова конвенція ВООЗ, перший доку' мент глобального масштабу в царині охорони здоров’я, була ухвалена в Женеві 21 травня 2003 року. Українська держава ратифікувала конвенцію 15 березня 2006 року і 5 вересня того ж року вона набула у нас чинності. Сьо' годні конвенцію ратифікували вже 174 країни світу, серед яких найбільші за населенням держави Китай та Індія, а також Німеччина, Великобританія, Франція. Ось основні заходи на виконання конвенції, які успішно здійснили в Україні і які сприяли зменшенню тютюнопаління. Це підвищення податків на тютюнові вироби, заборона їхньої реклами на зовнішніх носіях, поступове звіль' нення громадських місць від тютюнового диму, запровадження застережливих написів на упа' ковках тютюнових виробів. Це справді реальні кроки і вони досить ефективні. Та не варто самозаспокоюватися, ситуа' ція не найкраща. Перехід з 4 на 29 місце, звичайно ж, є поступом, але пригадаймо, що на планеті понад 200 держав, і ми поки що, на жаль, у першій тридцятці. Адже чимало положень конвенції в державі досі не викона'-но. Стаття 13 документа вимагає від держав' підписантів, щоб протягом п’яти років дії у них Конвенції було повністю заборонено рекламу тютюнових виробів, а також стиму' лювання їхнього продажу і т. зв. спонсорство від випуску цієї продукції. Час виконати цю вимогу. І нарешті наш парламент ухвалив за' конопроект 5164 про заборону реклами тю' тюнових виробів. Щоправда, закон набере чинності лише через півроку. Конвенція у статті 5 зобов’язує держав' підписантів запровадити національні програ' ми боротьби з палінням. Адже тут мають бути поєднані зусилля правників, медиків, еконо' містів, церкви, урядового та громадського сектора. Така програма була ухвалена поста' новою попереднього Кабінету Міністрів від 3 вересня 2009 року та була розрахована до 2012 року. Але чомусь постановою Кабміну від 22 червня цього року програму було ска' совано. Невже тільки тому, що її ухвалював попередній уряд? Але чи варто політизувати, коли йдеться про серйозну суспільну пробле' му? Тож зараз представники громадськості звернулися до уряду і просять відновити дію згаданої програми.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
