Редакція — читач · “Не ціна відлякує, а бракує досвіду постійного читання, постійної самоосвіти…” · с. 16сторінка оригіналу ↗
П П ЕЕ Р Р ЕЕ Д Д П П Л Л А АТТА А — — 22 00 11 22
Слово Просвіти, №42 за 2011 рік
Дорога редакціє “Слова Просвіти”! Щойно дочитала останнє число найдорожчої мені газети і не' гайно відгукуюся на заклик про пе' редплату на 2012 рік. Ціна, звичай'-но, для мене дуже велика, бо маю пенсію всього 900 гривень. Але без “Слова Просвіти” життя не уявляю. Адже це справжній, постійно дію' чий університет, це єднання всього Українства! Розумію, чому Ви змушені збіль' шити ціну передплати. Матеріальні проблеми вимагають того… Та й наклад у нинішньому році нашої прекрасної газети, на жаль, не зріс (хоч і ціна була мізерна…). Чому ж мало людей її передплачува' ли? Відповідь ясна: не ціна відлякує, а бракує досвіду постійного читан' ня, постійної самоосвіти… У мене цей досвід ще зі шкільних років, коли мала щастя жити поряд з рідним татком — Вчителем від Бога. У 1947 р., відбувши 10'річну каторгу на Печорі, він повернувся до нас, рідних. Він був взірцем Людини — ППП (патріотизм, порядність, про' фесіоналізм). Усе вмів робити! А го' ловне — постійно вчився, бо читав!.. Висилаю квитанцію (копію) пе' редплати на весь 2012 рік. Хочу від
Вас одержати хоч одну з тих 5 кни' жок, але найбільше бажаю мати “Шевченкіану”! З величезною пошаною до всіх Авторів і Видавців “Слова Прос' віти” і з вдячністю за Ваш тита' нічний труд — Ніна Павлівна ВІТУШКО, м. Кролевець Сумської обл.
Добрий день, шановна редакціє! Передплачую “Слово Просвіти” з того пам’ятного дня, коли вперше познайомився з Києвом і киянами. Не писатиму, яке вражен' ня справила на мене столиця Укра' їни. Поділюся своїми мріями. Мрію, коли в газетних кіосках, на розкладках в метро в достатній кількості вільно можна буде купити газети “Голос України”, “Україна молода”, “Літературна Україна”, “Слово Просвіти”, “День”, “Розбу' дова нації”, “Свобода” та ін. Мрію, коли на рекламних щитах замість тексту: “Читайте газету “Сегодня” буде: “Передплачуйте “Слово Просвіти”, бо це — Ваша га' зета!” Мрію, коли суперактивні тор' говці в електропоїздах виголошу' ватимуть: “Морозиво! Горішки! Пи' во!” Мрію, коли кияни співатимуть на Хрещатику українські пісні. Мрію, коли пасажири в Київсько' му метрополітені питатимуть при ви' ході з вагона: “Ви виходите на нас' тупній зупинці?”, а спілкуючись між собою, відчуватимуть себе громадя' нами української, а не іншої держави. Отже, в цьому напрямку і пра' цює наш культурологічний тижне' вик. Висилаю Вам ксерокопію або' немента з передплатою на перше півріччя 2012 року “Слова Просві' ти”. Якщо є така можливість, прошу надіслати мені книгу “Без мови — немає нації” з “Бібліотеки “Слова Просвіти”. Шанобливо — Анатолій Леонтійович ГРЕЧКА, смт Чутове Полтавської обл.
Шановна редакціє газети “Слово Просвіти”! Я виписую Вашу газету ще з тих часів, коли вона була на 4'х сто' рінках. У наш час це єдине джерело, з якого можна почути правду. Але я довго жив у Росії й українську історію
П П ЕЕ Р Р ЕЕ Д Д П П Л Л А А ТТ А А — — 22 00 11 22 ВВааррттііссттьь ппееррееддппллааттии ((зз ддооссттааввккооюю іі ппоошшттооввииммии ввииттррааттааммии))::
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
