“Науковому товариству імені Тараса Шевченка — 140 років”. 3 Події, факти, коментарі · с. 3сторінка оригіналу ↗
«Настав час об’єднати зусилля»
Слово Просвіти, №42 за 2013 рік
ко. І тоді це також була еліта. І оцей взаємозв’язок еліт почався із заснування НТШ. Скільки людей за 140 років узяло участь у роботі НТШ! І скільки доброго вони зробили!.. Ті, кому нині 30, 40 років, святкуватимуть і 150-, і 160-річчя НТШ”. У наукову діяльність потрібно “вливати нові молоді сили, — зазначив Михайло Чорнопиский. — Нині ми звітуємо про зроблене. А ще більше треба думати над тим, що ще необхідно зробити”.
Про те, з якими проблемами стикаються в НТШ, ми розмовляли ще перед ювілейними заходами з головою НТШ в Україні доктором історичних наук Олегом КУПЧИН- СЬКИМ. — Що спонукало до виникнення НТШ: стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження на теренах царської Росії чи значно ліберальніше ставлення до проблем українства в Австро-Угорській імперії? — Думаю, що і те, і те. Але передусім — роль Шевченкового слова. НТШ — науково-видавнича інституція. На початку було тільки три секції, звичайно — просвітянські, з часом вони стали наукові. — Вважають, що Михайло Грушевський, Іван Франко і Володимир Гнатюк — найбільші рушійні сили НТШ до Першої світової війни. — Золотий період НТШ. Душа інституції: голова Товариства, історик Михайло Грушевський; голова Філологічної секції Іван Франко та науковий секретар, фольклорист і етнограф Володимир Гнатюк. Їх називали “золотою трійцею”. — Але між ними точилися гострі суперечки, зокрема між І. Франком і М. Грушевським. Чому? — Сперечалися вони від початку спільної праці і до кінця, бо кожен прагнув знайти істину. Це була наукова дискусія. Потім з’явилися молодики, зокрема Кривецький, Томашівський та інші, які почали виштовхувати з інституції Михайла Грушевського. То вже був 1913-й. І таки виштовхали. Учений тоді поїхав до Києва. Найбільша дискусія відбувалася упродовж 1896— 1897 років. А ще — сперечалися щодо статуту НТШ. Останній, вирішальний, варіант статуту ухвалили 1904 року. — А як працювалося НТШ за часів польської окупації? — В умовах постійного переслідування. У 1932—1933 роках польські владці почали опам’ятовуватися, бо все-таки
НТШ на той час — інституція, членами якої були понад 100 видатних науковців із багатьох країн світу. — Влада допомагала НТШ? — Австрія надавала дуже великі субсидії, не порівняти їх з польськими. Від незалежної України й досі нічого не отримуємо. Зверталися до Президента (Президентів), до керівників урядів, але жодної відповіді. Навіть від Віктора Андрійовича чи Юлії Володимирівни. — Як же Ви функціонуєте? — За рахунок наших внутрішніх резервів. Колись допомагала місцева влада. Ірина Фаріон, коли була тут, у Львові, Олег Панькевич, тодішній голова Львівської облради… Була, щоправда, допомога від Американського НТШ. Але з’явився Джордж Грабович і сказав: ми різні… А ще треба залучати молодь. Ми не маємо ні заступника, ні секретаря. — Скільки Вас тут? — П’ятеро. Ще маємо книгарню на проспекті Шевченка. Два верстати, де книжки набирають. Загалом — 14 осіб. А в 1990 роки було 31. Ми тоді мали Фонд. А ще — Фонд, який заклало Американське НТШ. — А які стосунки з Національною академією наук України? — Через “Інститут енциклопедичних досліджень” маємо 3 чи 4 ставки.
P. S. (Із виступів науковців). “Тяглість науки, інтеграції наукових сил і дисциплін, і те, що ми — в залі Львівської політехніки, засвідчує: ця ідея була в задумі організа-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
