Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Любов абсолютної справедливості не знає, але в тім її вища справедливість”. · 13 Читацьке віче · с. 13сторінка оригіналу ↗

Климент Квітка. Хто він?

Слово Просвіти, №42 за 2017 рік

Георгій ЛУК’ЯНЧУК До 110-річчя вінчання Лесі Українки і Климента Квітки (у церкві на Деміївці) 28 вересня в Музеї Лесі Українки відбувся вечір, присвячений К. Квітці. Климента Квітку більшість знає лише як чоловіка Лесі Українки, нех­туючи його особливим місцем в українській культурі. Лише зараз його унікальна робота дістала належне визнання, і він названий серед етномузикологів світового рівня. 110-річчя вінчання поетеси з Климентом Виступає з доповіддю завідувачка Музею Лесі Українки Ірина Щукіна Квіткою стало гарною нагодою для Музею та його наукових співробітників розповісти про їхні взаємини, про невидимі зв’язки, що поєднали долі двох унікальних українців, про їхню творчу співпрацю, про особистість чоловіка Лесі Українки, донині невідому широкому загалу. 4 лютого 1880 року, 137 років тому, на Сумщині, у родині нащадків українських козаків, народився Климент Васильович Квітка — майбутній юрист, учений, видатний представник вітчизняної етномузикології, професор Московської консерваторії і засновник Кабінету народної музики, тепер Науковий центр народної музики імені К. В. Квітки, однодумець і коханий чоловік Лесі Українки. На вечорі “Климент Квітка. Хто він?” у музеї Лесі Українки виступили ст. науковий співробітник музею Лесі Українки Любов Коштелянчук; зав. Деміївської бібліотеки Галина Козлова; зав. Музею Лесі Українки Ірина Щукіна. У відеофрагментах присутні побачили такі раритетні книги, як збірник “Народні мелодії з голосу Лесі Українки” з коментарями і нотами К. Квітки, записаними ним словами з уст Лесі Українки, виданий у Києві 1917 року та репринтне його повторення у Луцьку 2006 року, етнографічний збірник пісень, зібраних К. Квіткою, “Українські Народні Мелодії” (видавництво “Слово”, Київ, 1922 р.), багатотомне видання “Українські народні мелодії” (Нью-Йорк, Українська Вільна Академія Науку США, 1964 рік) великою мірою представлене записами К. Квітки, двотомник “К. В. Квітка. Вибрані статті”, виданий 1985 року у видавництві “Музична Україна”, який знайомить з матеріалами, присвяченими народним думам, русальним, купальським, жниварським пісням, науковим записам дослідника. Із рідкісного в Україні збірника матеріалів “Климент Васильевич Квитка и актуальные проблемы этномузыкологии”, виданого у науково-видавничому центрі “Московская консерватория” 2009 року, дізнаємося про діяльність К. Квітки в Московській консерваторії, перелік напрямів його наукових захоплень, про які робиться висновок: “Як видно з переліку тем, Климент Квітка послідовно проводив свою лінію, спрямовану на широку освіту майбутніх музикознавців-фольклористів”. Не оминув Великий терор і Климента Квітку. Був заарештований та перебував у таборах Казахстану. І лише досконале знання багатьох європейських мов врятувало йому життя: підготувавши доньку начальника табору з англійської мови до вступу в престиж-імені Г. Верьовки, керівник — Анна Лук’янова Відеопрезентація раритетних видань Климента Квітки ний виш Москви, був достроково звільнений та повернувся до роботи в Московську консерваторію, де став професором і засновником Кабінету народної музики, світового рівня етномузикологом. У програмі вечора відбулася презентація листів Климента Квітки до Олени Пчілки, які підготувала до друку кандидат філологічних наук Тетяна Третяченко (опубліковані у журналі “Слово і Час”, № 2 за 2017 р.). Присутні читали зворушливі рядки цих листів, аби краще зрозуміти їхнього автора й особливості тієї історичної доби. Виступив фольклорний ансамбль вокально-хорової студії при Національному заслуженому академічному народному хорі України імені Г. Верьовки (керівник Анна Лук’янова). У його чудовому виконанні прозвучали українські народні пісні, збиранню і вивченню яких Климент Квітка присвятив своє життя і талант. “ <...> я не завжди тямлю, “за що і через що я кого люблю” <...> Не знаю і, скажу правду, знати не домагаюсь. Люблю і вже. Любов абсолютної справедливості не знає, але в тім її вища справедливість. В світі стільки несправедливо-прикрого, що якби не було несправедливо-лагідного, то зовсім не варто було б жити. Не від нас залежить поправити більшу половину всесвітньої несправедливості безпосередньо, будем же поправляти її іншою несправедливістю — любов’ю!” (Леся Українка з листа до сестри Ольги (листопад 1902 р.) Співає фольклорний ансамбль вокально-хорової студії при Національному заслуженому академічному народному хорі України

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин