Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Погляд · “Наш народ і наше військо зробили той історичний феномен, якому нема аналогів у світі та в історії”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

“Генерал Зима” та його смерть

Слово Просвіти, №42 за 2022 рік

Про автора Скорик Віктор Іванович народився 1954 року в Харкові в сім’ї робітників. По батьківській лінії є нащадком слобожанських козаків, які жили на хуторі Скорики на березі Сіверського Дінця. У 1976 році закінчив механіко-математичний факультет Харківського національного університету. У 1987 році набув фахової освіти політолога та соціолога в Київському інституті політичного та соціального управління, яку в подальшому продовжив в аспірантурі цієї установи. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Брав активну участь у Помаранчевій Революції з її першого дня до останнього. Також від початку до перемоги був одним з організаторів, мотиватором, учасником Революції Гідності. Одружений. Має трьох дорослих дітей та двох внуків. Син Володимир з перших днів масштабного нападу нацистських полчищ Москви пішов добровольцем у ЗСУ, бере участь у звільненні України від окупантів. Віктор СКОРИК На нашу землю прийшла зима – той “генерал Зима”, на якого, як на головного “свого генерала”, споконвіку покладається у своїх загарбницьких планах Московська орда. За допомогою цього “генерала” Московія, по#перше, сподівається на передишку у війні, щоб зализати свої рани після серії ударів, нанесених хижому звіру-орді українським військом під час осінніх бойових жнив на ланах перемоги на Харківщині та правобережній Херсонщині. Під час цієї паузи у війні, на яку ворог покладається, він планує накопичити максимум додаткової зброї та боєприпасів, а також якнайбільше залучити та підготувати до війни мобіків для своїх планів майбутньої “русской вєсни” – своїх нових агресивних планів “принуждєнія к міру” України — це як мінімум, і повного знищення держави Україна як такої – імперсько-нацистського “окончатєльного рєшенія украінского вопроса”. За 9 місяців війни за оцінками Oryx, що враховують тільки підтверджені факти – фото та відео, які є в розпорядженні цієї агенції, Росія втратила 8044 одиниць військової техніки, а саме: 1504 танки (862 з них були знищені, 522 захоплені); 718 бойових броньованих машин (439 знищені, 245 захоплені); 1748 бойових машин піхоти (1078 знищені, 553 захоплені); 154 реактивних системи залпового вогню; 80 зенітних ракетних комплексів. При цьому, за даними Oryx, Україна втратила 2289 одиниць техніки, з яких знищено 1372, пошкоджено – 94, покинуто – 60, захоплено – 762. Важливо зазначити, що це мінімально можливі втрати, оскільки у ході воєнних дій фото і відеозйомки охоплюють лише частину втрат. Легко пересвідчитись, що втрати ворога за час повномасштабної війни протягом 9 місяців майже у 4 рази більші, ніж втрати українського війська. За даними Генштабу ЗСУ, станом на 21 листопада Росія у війні проти України вже втратила 84600 штук вже неживої нечистої сили, 2892 танки, 5822 бойові броньовані машини, 393 РСЗВ, 278 літаків, 261 гелікоптер, 209 засобів ППО, 1870 артилерійських систем та 16 кораблів та катерів (серед яких два флагмани флоту – “гордості” Росії) та 1537 БПЛА. Лише цієї кількості вбитих (а ще ж є поранені, зниклі без вісті та полонені) та знищеної кількості військової техніки Росії вистачило б, цілком можливо, щоб, за бажання, протягом місяця-двох пройти Європою аж до берега Атлантичного океану, враховуючи сумарно наявну зброю Європи та її “готовність” до бою. Тим більше, що за такий короткий час США морем і повітрям, десантом фізично не змогли і не встигли б допомогти Європі. Сталося б те, що сталось в Європі в 1940 році, коли вермахт, попередник сьогоднішніх військ російських нацистів, пройшов Європу, як ніж крізь масло, за місяць-півтора. Сталося б врешті те, про що так просторікували деякі європейські фальшиві мрійники-пацифісти: “Єдина Європа – від Владивостоку до Лісабону!”. Але ж окрім цих вже вбитих і цієї вже знищеної техніки, Кремль має ще кілька мільйонів нацистів, готових стати до зброї та воєнної техніки, готової по-варварському нищити все навкруг. І ось цю ординську навалу український героїчний народ, — спочатку ледь не голіруч, а потім за допомогою колективного Заходу, яка почала надаватися спочатку маленьким струмочком, а потім все більш повноводним річищем з притоками з різних країн, – зупинив своїми силами, своїм військом, своїми добровольцями, теробороною, партизанами та всім народом – бойовою толокою. Наші Збройні Сили за цей час не тільки зупинили орду, а й перейшли у визвольний наступ, звільнили всю Київщину, Чернігівщину, Сумщину та Харківщину, правобережну Херсонщину, північну Донеччину, увійшли у східну Луганщину. Наш народ і наше військо зробили той історичний феномен, якому нема аналогів у світі та в історії. В умовах жорстких санкцій, накладених Заходом, Росії збільшити або хоча б відновити кількість зброї та боєприпасів є проблематичним завданням, без якого вона вже втратила ініціативу у веденні війни, а надалі ситуація для неї буде лише погіршуватись: нищення зброї та живої сили агресора високотехнологічною зброєю, поставленою Україні Заходом, зростає, і на цей час, зокрема, в артилерійських боях, які є визначальними у ході цієї війни, Україна набула як мінімум паритету сил за рахунок точності, дальності стрільби та мобільності застосування артсистем на фронтах, хоча кількісна перевага у 2-3 рази зберігається за Росією, але не в 7-15 разів, як це було раніше. Шансів відновити свою перевагу у важкій техніці у Кремля немає, перспективи мають протилежний неминучий тренд: зростання переваги ЗСУ, а з часом і до гегемонії у якості і кількості озброєння. Бо і Україна, і Захід “ще й не починали”: зараз йде інтенсивне збільшення виробництва новітньої, ефективної зброї, яке рано чи пізно закриє цей “гештальт” війни. Це тепер лише питання часу, але часу такого важкого для України – жертовних втрат і руїн. Незважаючи на бажання та намагання Москви отримати цю зимову передишку, щоб оклигати, ніхто їй цього не подарує. Час недалекоглядних “презентів” та помилок минув, їхній ліміт вичерпаний. Я певен, що наступальні операції Збройних Сил України будуть вестись і взимку, щоб не дати можливості ворогу оговтатись і спробувати повернути собі ініціативу у ході війни. Постійний, безупинний тиск, створення множини потенційних можливих напрямків наступу, ретельна зачистка від ворога артилерійським вогнем “сірих зон”, нищення військової логістики в тилу ворога, його місця дислокації та скупчення – це саме те, що треба робити і те, що, насправді, реально робиться. І я не певен, що успіхи нашої зимової воєнної кампанії будуть меншими, аніж минулої, врожайної, осені. Вони можуть бути навіть більшими. І для цього є певні додаткові передумови, окрім всіх тих, що були наведені вище. Інтендантська неготовність ординського війська до зими (тобто постачання військам продовольства, фуражу, речового та обозно-господарського майна, квартирне і побутове обслуговування особового складу) – це не тільки притча во язицех, а й беззаперечний факт. Тотальна корупція, розкрадання, ставлення до своєї живої сили, як до бидла – це теж ще одна споконвічна скріпа “руського міра”, його, ні, не ахіллесова п’ята, а тотальна виразка на всьому його неоковирному, громіздкому тілі. А взимку така неготовність має особливе значення. Російські війська, по суті, не готові до ведення війни узимку. Ще й тому не готові, що спочатку були впевнені в своєму бліцкріґу – “4 дні”, а коли він провалився, то запевняли себе і всіх у “прєвосходствє доблєстного руського духа і оружия” – те зверхнє “ми єщьо і не начіналі”, а потім та стрєкоза – “лєто красноє пропєла, оглянуться нє успєла, как зіма валіт в глаза”. Тому й з усіх сил намагаються уникнути ведення бойових дій взимку. Саме тому (це – по#друге) Кремль хоче використати свій головний козир, який йому здаєть- Андрій Іллєнко: Бахмутський напрямок. Стоїмо! ся непереборним, – енергетичний тероризм, аби знищити енергетичну систему України, занурити її у морок безнадійності і економічного колапсу, а також спровокувати у Західній Європі збурення та невдоволення широких верств населення дефіцитом енергоресурсів та високими цінами на них, і тим самим послабити здатність, бажання і можливість колективного Заходу ефективно допомагати Україні у війні з Москвою. І в цьому терористичному шантажі Кремль вибирає найварварськіші способи: українську енергосистему намагається знищити масовими ракетними ударами та нальотами зграй дронів-камікадзе, а газопроводи, що ведуть в Європу, підводними вибухами, енергетичним шантажем і масовою роботою агентів впливу та союзних кремлю маргінальних політичних угрупувань і навіть держав, на кшталт Угорщини, для створення перешкод в протистоянні єдиної Європи шантажу Росії і організації хвилі незадоволення серед мешканців європейських країн, водночас намагаючись підняти хвилю антизахідної, антинатовської істерії в рядах євроскептиків в державах Європи, втому числі і в Україні, а також в країнах Азії, Америки та Африки. Власне, зима для Росії є останнім шансом, як їй вбачається, переломити хід війни на свою користь. Зима є рішенцем, дедлайном війни, після чого настане розв’язка: настане весна, в Європі потепліє, а її ставлення до Москви стане, навпаки, крижаним. З того часу європейська економіка акліматизується, фактично повністю позбудеться енергозалежності від токсикозу постачання російських енергоресурсів, на повну силу запрацюють вже узгоджені і запроваджені санкції, більш того, цілком очевидно, що цих санкцій стане більше і вони стануть більш дошкульними і прицільними. Все це Росія добре розуміє, і тому судомно намагається використати свого генерала – “генерала Зиму”. Анонсую: ці судоми і прагнення марні, вони приречені на провал. Демократи довго запрягають, але потім стають непереборною силою. Свій нацистський шанс на бліцкріґ Росія вже втратила – Україна постала незламним бар’єром, тому орда приречена на поразку. Наведені факти і тенденції, а також останні події, саме про це беззаперечно свідчать: після масованих ракетних атак на Україну, що стались останнього часу, держави колективного Заходу в терміновому порядку, прискорено постачають ЗСУ різні системи протиповітряної і протиракетної оборони (ППО і ПРО), навіть ті, хто до сих пір цього уникав під різними приводами та формулюваннями. В Україні нашими західними партнерами зараз фундаментально вибудовується інтегрована система ППО і ПРО малої, середньої і великої дальності, в тому числі з наданням найновітніших систем захисту неба, як-от NASAMS, а також IRIS, яких немає на озброєнні в жодній країні світу. Таких потужних систем для України потрібно, за моїми оцінками, щонайменше 10-15, оптимально – 15- 20; наразі їх в наявності вже є в Україні, за різними оцінками, від 5 до 8, а взимку, в найнебезпечніший та найвідповідальніший час для захисту енергооб’єктів їх може бути 8-10, що значно убезпечить небо України. Ще одна проблема – нальоти дронів-камікадзе. Вона теж зараз вирішується: інтенсивно йде постачання чисельних різноманітних малих систем та установок. Та 100% гарантії не існує ніколи і ніде, її не дає ані Бог, ані банк, ані система ППО і ПРО. Але лише той, хто бореться, той перемагає, таких любить доля, Небо і добрі люди. Тим більше, що наші воїни виявили себе напрочуд кмітливими і здатними швидко вивчати новітню техніку будьякого кшталту, і використовувати її настільки ефективно, що це дивує навіть представників фірм-розробників, які й самі не розраховували на таку ефективність. Ще одним імпульсом для посилення допомоги Україні стало те, що трапилось у Польщі, де двоє громадян цієї країни загинули внаслідок агресії московської люті і – Європа наочно відчула, що війна вже безпосередньо ломиться в їхні двері, і немає на те іншої ради, як значно підвищити свої зусилля в постачанні зброї для Збройних Сил України, а також посилити тиск і санкції для держави-терориста. І примітно та очевидно, що саме ця подія, разом із диверсіями на газогонах та іншими провокативними діями агресора, нарешті переконали остаточно Парламентські асамблеї Ради Європи (13 жовтня) і НАТО (21 листопада), що Росія є державою-терористом, про що одноголосно ухвалено резолюцію. А вже 23 листопада Європейський парламент проголосує за резолюцію, в якій Росія, без сумніву, буде визнана державою-спонсором тероризму. Нова президентка ПА НАТО Жоель Гарріо-Майлям вчора (21.11.2022 р.) недвозначно заявила: “Тепер жодних сумнівів бути не може. Російські лідери поводяться як справжні терористи, проявляючи безпрецедентне варварство, атакуючи мирних жителів і цивільну інфраструктуру. Ми повинні діяти, і вони повинні

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин