Мова єдина · с. 10сторінка оригіналу ↗
ДЖЕРЕЛО УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
Слово Просвіти, №43 за 2005 рік
20—21 жовтня 2005 року в Києві відбувся Міжнародний конґрес “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні та світі”. Захід під патронатом Президента України Віктора Ющенка проводив Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки за участі Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка.
КОНҐРЕС
Напередодні конґресу НДІ українознавства запровадив програму моніторингу стану функціонування української мови в усіх сферах життя суспільства: в сім’ї, у дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, у системі науки, культури, у сфері міністерств внутрішніх справ, оборони, юстиції, у системі державного управління, в засобах масової інформації та сфері інформаційних технологій, у закордонних центрах проживання етнічних українців. Для здійснення програми було створено Всеукраїнський оргкомітет і реґіональні групи, до складу яких включено науковців, педагогів, працівників державних органів управління, громадських організацій, творчих спілок. Спираючись на отримані моніторингом дані, на Міжнародному конґресі говорили про шляхи подолання існуючих мовних суперечностей в Україні та в українській діаспорі, виконання статті Конституції про статус української мови. Обговорювали також питання місця, долі і ролі української мови в Україні та світі і в осмисленні націєтворчих і загальнодержавних процесів, мовно-українознавчий підхід до вирішення освітянських завдань. Благословив захід Патріарх київський і всієї України-Руси Філарет. Він наголосив на ролі церкви в утвердженні державної мови, згадавши трагічні приклади участі церкви у русифікації України. “У наш час церква розвернулася на 180°, і тепер ми є проповідниками української мови”, — підсумував Патріарх. Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко зачитав привітання з початком роботи конґресу від Президента України Віктора Ющенка. У привітанні наголошувалося, що українська мова є ключовим фактором національного державотворення, провідним чинником консолідації України, найбільшим і найдорожчим добром кожного народу. Президент запевнив, що нова влада докладатиме максимум зусиль, аби зберегти і примножити наші національні скарби, серед яких українська мова посідає чільне місце. Від себе міністр зауважив, що сьогодні 77 % дітей відвідують школи з українською мовою навчання. У першому класі не менше 8 годин відводиться на вивчення мови та літератури, у 2—4 — по 7 годин на тиждень. Усього за 11 років навчання за старими програмами — 1698 годин. За 12-річною системою навчання кількість годин, відведених на вивчення української мови, зменшено не буде.
Фото Олександра Галати
Павло Мовчан: “Слово — це носій генетичної інформації”
Лунало у залі й привітання від Голови Верховної Ради Володимира Литвина. У привітанні йшлося, що утвердження і розвиток української мови, поступове розширення її функцій аж до охоплення усіх сфер комунікації — це та стратегічна мета, без реалізації якої неможлива подальша розбудова української держави. Директор НДІУ академік П. П. Кононенко у своїй доповіді “Мова і майбутнє нації” зазначив, що мова є фундаментом нації. На її основі слід будувати храм української держави. Ось чому без розв’язання проблем мови жодних інших проблем будови нашого храму не вирішити. Академік Л. А. Пиріг виступив із доповіддю “Українська мова у сфері медицини”. Він наголосив на двох аспектах проблеми: професійно-клінічному (спілкування між лікарем і пацієнтом) та професійно-науковому (наукова лексика й термінологія). Доповідач навів статистичні дані анкетування медиків-практиків і науковців. На запитання, якою мовою вони користуються у побуті та при спілкуванні з пацієнтами, на Сході України 53 % опитуваних відповіли, що не замислювалися над цим питанням. Серед учасників анкетування в західних областях свідомо спілкуються українською мовою 93 %. Серед лікарів Сходу дерусифікацію вважають безперспективною 37 %, серед науковців — 36 %. На Заході серед лікарів так вважають 0,2 % і близько 5 % науковців-медиків. Пан Пиріг також проаналізував стан довідкової та наукової літератури у царині медицини. Як виявилося, у 20-х роках минулого століття було видано 4 термінологічні словники, у 30-х таких було 3, у 1948 році — 1. І до 1963 р. не було видано жодного словника. Го-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
