Мова єдина · с. 10сторінка оригіналу ↗
СЛОВО, АЛЕ ГРАМОТНЕ І
Слово Просвіти, №43 за 2005 рік
УВАГА! ПОМИЛКА
Правильно кажуть, що дехто набагато швидше засвоює азбучну істину, ніж граматику і стилістику рідної мови. Особливе занепокоєння викликає усне мовлення, насичене суржиками, ненормативною лексикою. Основна категорія людей не хоче розрізняти значення таких слів, як, приміром, “квиток” і “білет”; “трапляються” і “зустрічаються”; “підписка” і “передплата”; “пара” і “кілька”; “обсяг” і “об’єм”; “адрес” і “адреса” і т. ін. Небажання вдосконалювати свої знання, працюючи зі словниками, призводить до численних помилок. Рекламодавці, які претендують на високий збут своєї продукції чи надання послуг громадянам, повинні найперше володіти словом. Наближаючись до аптечного кіоску, читаємо оголошення: “Найкращі ліки — найкращі ціни”. Мусимо зробити зауваження нашим фармацевтам: ціни, на відміну від ліків, не бувають “кращими” чи “найкращими”, а “доступними”, “помірними”, “невисокими”. У нашому міському транспорті — трамваях і тролейбусах — тіснява й штовханина. Але не тільки це викликає роздратування. Є й інша причина: написи у салоні, мабуть, зорієнтовані на невстигаючих школярів і студентів і не вельми вимогливих до чистоти рідної мови інших категорій пасажирів.
Читаємо: “Вартість перевезення одного місця багажу — один квиток”. Отож звертаюся до адміністрації трамвайно-тролейбусного управління: виправляйте ці словесні “перли”. Бо перевозять багаж, а не “місце багажу”. Грішать грубими помилками й наші колеги-газетярі. В інформаційній добірці “День за днем” одного з обласних часописів була вміщена замітка “Війна на дорогах”. “Щороку на наших дорогах гине народу стільки, що куди там тій афганській війні. Якби-то припинити цю неоголошену війну між пішоходами і водіями, то скільки б народу було врятовано...” Звичайно ж, ідеться про загибель не народу, а громадян (осіб, людей). Ще зі шкільної парти ми знаємо, що є чимало засобів урізноманітнення мовлення. Одним із них є синонімія, яка дозволяє уникати повторень. А різновидом синонімів є перифраза — описовий зворот, який вживається замість звичайної назви особи, предмета, явища. Отже, вона називає предмету формі опису істотних і характерних рис та ознак його. На сторінках часописів трапляються індивідуально-авторські й загальномовні перифрази. Один із журналістів після відвідин Америки вирішив поділитися враженнями про цю країну. Описуючи кухню її мешканців, він говорить, що часто вони їдять “перший хліб”, тобто, картоплю. Це неп-
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
