Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мистецька палітра · с. 14сторінка оригіналу ↗

ГАМАЛІЯ ЗАСЛУХАВСЯ...

Слово Просвіти, №43 за 2005 рік

Цю привітну залу Національного художнього музею в Києві, де з портретів на нас дивляться історичні особи ХVIII століття, так і називають — ім’ям флотоводця, героя багатьох баталій, і водночас Шевченкового отамана Гамалії, який визволяв братів із неволі. Він, як живий, слухає і кобзаря Тараса Силенка, і дослідницькі розвідки кандидата мистецтвознавства, лауреата Лисенкової премії, пані Валентини Кузик. Коли ж зазвучали голоси солістів Академічного хору Києво-Могилянської академії “Почайна” під керуванням Олександра Жигуна, традиційна культурологічна акція Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка “Мистецька палітра” переросла в духовну подію. Адже виконувалися немеркнучі осіянні сторінки національної хорової музики, зокрема це частини з хору “Не отвержи мене в старості” Максима Березовського, 260- ліття від дня народження якого відзначаємо нині. Без розуміння трагічної долі поневоленої царатом України неможливо збагнути особисту трагедію цього славетного засновника українського романтичного стилю в музиці, наголосила пані Кузик... Адже маестро М. Березовського, академіка Болонської філармонічної академії, в якій його ім’я карбоване золотом поряд із ім’ям В.-А. Моцарта, підступно повернули назад, до царедворного Санкт- Петербурга, пообіцявши: заснуєш нашу музичну академію і очолиш її! Натомість... 33-річного генія української музики довели до самогубства фаворити біснуватої цирцеї. Саме тому Силенкова інтродукція до акції — дума на літописні вірші П. Куліша “Старець” — така драматична. Літургія ж сімнадцятирічного сучасника “ювіляра”, Артема Веделя, у виконанні почайнівців сприйнята шляхетною елітою в гамаліївській залі як промінь надії на генетичну неперервність української національної ідеї: ніякі інтриги імперії не спроможні знищити нашу віру у відродження гетьманських вольностей козацької держави! Подякувавши учасникам свята, відповідальний секретар “Просвіти” М. Нестерчук зазначив, що традиційна “Мистецька палітра” збере всіх шанувальників краси на початку нового року. z Борис СПИСАРЕНКО-но, та проривається з глибин полотна щось таке своє, неповторне, прекрасне і ще не вимовлене. Може, тому й твір поки “Без назви”. Серед досягнень метрів — потужність кольору Б. Михайлова і витриманість кольору О. Власова, оригінальна манера письма В. Рижих і Е. Манишина, архетипність образів М. Чорного і В. Корнєва, сонячність краєвидів у “повнокровному” живописі кримчан: О. Семененко “Кримська вуличка”; П. Шумов “Літній вечір у Гурзуфі”; Потапенко “Весна в Гурзуфі”. Це лише дещо з вражень про зали живопису. А ще — витонченість малюнка М. Анисимова “Євпаторія. Провулок Південний”, рафінована графіка В. Трубчанинова “Надвечір’я”, розкіш класичної акварелі у В. Чурсіної — “Стригунівська цибуля” і віртуозність віртуальної дійсності в акварелі М. Гроха “Натюрморт із китайським сервізом”. А ще — скульптура, ужиткове мистецтво. Давність і тепер: як давніше, — радує справжнє; і тепер — так багато залежить від любові... Тетяна ЧУЙКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин