Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

БЮДЖЕТНА ЕПОПЕЯ. ЧАСТИНА ПЕРША

Слово Просвіти, №43 за 2005 рік

ЕКОНОМІКА Проект бюджету країни на 2006 рік не сподобався нікому. Залишається питання: чи подобався він його творцям — урядові Юлії Тимошенко? І з яким серцем це творіння підписував новий Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, подаючи його на розгляд Верховної Ради України? Подав тому, що не подати вчасно проект бюджету неможливо? Перед поданням заздалегідь обізнані експерти говорили, що Україна отримає ще один бюджет зразка 2004— 2005 років. Тепер уже всі, в один голос, говорять, що гіршого бюджету не було за весь час незалежності держави, навіть у важкі дев’яності роки. 21 жовтня, у день, коли народні депутати повинні були схвалити чи не схвалити бюджет у першому читанні, під Верховною Радою України зібрався багатолюдний мітинг. Серед мітингуючих помічені шахтарі й освітяни, представники Всеукраїнського громадського об’єднання “Захист дітей війни”, Національного форуму профспілок України, різних політичних партій — як солідних, парламентських, так і маленьких… Усі вони так чи інакше висловлювали своє невдоволення майбутнім бюджетом, особливо його соціальною частиною, і вимагали від парламентарів у жодному разі проекту в першому читанні не схвалювати. Утім, у сесійній залі панувало таке саме незадоволення. Його викликали і статті видатків бюджету на соціальні програми (спікер Володимир Литвин, наприклад, відкрито висловив свою підтрику позиції ВГО “Захист дітей війни”, з приводу їхнього обурення тим фактом, що уряд фактично призупинив входження в силу з 1 січня 2006 року Закону про соціальні пільги “дітям війни”, тобто тим громадянам, котрі народилися чи були неповнолітніми в період Другої світової), й статті видатків на розвиток економіки. Не допомогло в ситуації навіть те, що від моменту подання проекту бюджету він був доопрацьований у профільному комітеті Верховної Ради. Отже, фактично на затвердження пропонувалося два варіанти головного фінансового документа країни. Проте навіть доопрацьований у Комітеті проект не справляв належного враження. Представники українських профспілок, які добилися цього дня зустрічі з керівництвом Верховної Ради, назвали цей проект “бюджетом недоїдання”, тим самим висловивши свою точку зору в дискусії щодо “бюджету проїдання” чи “бюджету розвитку”. За словами голови Національного форуму профспілок України Мирослава Якібчука, уряд лицемірно декларує збільшення витрат на соціальні виплати, а при цьому не здатний забезпечити їхнього фінансування. Крім того, на думку профспілок, уряд при підготовці проекту свідомо пішов на навмисну фальсифікацію розміру прожиткового мінімуму. Міністри не врахували нових реалій — зростання цін на продукти харчування, інфляцію, які склалися за час їхнього правління. Розмір мінімальної заробітної плати, передбаченої цим документом, не відповідає не лише нормам Конституції та Закону про державні соціальні гарантії, а й положенням Основних напрямків бюджетної політики на 2006 рік, які, до речі, вже ухвалено парламентом. Отож проект бюджету цього разу схвалено не було. Повторне перше читання відбудеться 1 листопада. Але що робити в даній ситуації, мало хто скаже… Фото Олександра Галати Коментар в. о. голови Комітету Вер( ховної Ради з питань виконання бюджету Людмила СУПРУН: “Розгляд Закону про Держбюджет, поданий урядом на 2006 рік, проходить у надзвичайно складній політичній та економічній ситуаціях. Але сьогодні ми маємо критично оцінити документ, від прийняття якого залежить розвиток економіки і життя українських громадян у наступному році. Комітет із питань бюджету залучив до роботи всі місцеві органи самоврядування, експертів. Одночасно опрацьовано близько 4-х тисяч пропозицій. Але більшість поданих пропозицій передбачають збільшення витрат бюджету без надання реальних джерел його наповнення. Ми пропонуємо переглянути макропоказники і припинити втручатися в податкові закони України. Сьогодні маємо робити все, аби запрацювала економіка, а не збільшувати податкове навантаження, роблячи вигляд, що знижуємо. Адже нині фактично підрубані автомобільна промисловість, суднобудування, літакобудування, — оскільки на них покладено те, що вони не в змозі платити. А це, в свою чергу, призводить до скорочення діяльності таких підприємств і втрати робочих місць. І, отже, втрати доходів Держбюджету. Лише прийняття викривленого закону щодо ввезення нафтопродуктів фактично одним порухом зупинило три величезні українські підприємства: нафтопереробні заводи Івано- Франківська, Херсона й Одещини. І втрати бюджету тут уже вимірюються мільярдами. Ми пропонуємо зниження податкової бази з одночасним її розширенням, ліквідацію тіньових схем виплати зарплати, зняття податку на додану вартість при введенні інвестицій в економіку. Також наші пропозиції стосуються не тільки формування доходної частини, а й розгляду питань щодо дефіциту Держбюджету. Сьогодні норматив із дефіциту бюджету в Європі складає близько 3 %. Німеччина має дефіцит на рівні 9 %. Ці країни йдуть таким шляхом, оскільки впевнені, що, вкладаючи гроші у розвиток, країна отримує довгострокове джерело фінансування для наступного бюджету. Наша пропозиція — затвердити програми державного, економічного й соціального розвитку в розрізі галузей економіки. Без додаткових вкладень ми ніколи не матимемо економіки, що розвивається…” Олеся ЖИВЧУК z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин