Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Глашатаям двомовності варто б вивчити державну мову”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ТО ЯКУ Ж МОВУ ТРЕБА ЗАХИЩАТИ?

Слово Просвіти, №43 за 2007 рік

Дмитро БІЛОУС Я ЧУЮ МОВИ СЕРЦЕМ Як вулик велетенський, де не втихають бджоли, наш ярмарок роменський гуде на всі околи. Веселі каруселі. Тканини. Хутра. Коні. І сливи, і жерделі. І коні на припоні. Потоком ринуть люди на диво ярмаркове. А люди — звідусюди, і різні, різні мови. Для мене, для дитини, неначе рік розливи: російська мова лине, як Волги плин бурхливий. А білоруська мова — як дзвін краплин з криниці, як пісня жайворова, спів ластівки й синиці. Циганська з0понад плеса — скрик журавля в тривозі і скрип, коли колеса співають у дорозі. Я згадую й тепер це, в час вічного навчання. Я чую мови серцем, чудесне їх звучання. Болгарська — чаші повні, гірських вітрів пориви. І молитви церковні, святі речитативи. А польська — вин шипіння і пуншу в срібних чарах. І вітру шарудіння, і шерехи в шуварах. Грузинська — орлій клекіт, дівочі співи з горниць, туркменська — літній легіт і туркіт мирних горлиць. А українська лине — злотистий дзвін колосся і голос солов’їний, і тихий зойк чаїний, і дзвін повноголосся. Заява Антрацитівського районного осередку ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка з приводу спроб надання російській мові статусу другої державної в Україні Останнім часом на теренах нашої області Партія реґіонів веде неприховану антидержавницьку кампанію щодо надання російській мові рівного статусу з державною, тобто українською, бо “насильственная украинизация ущемляет права русскоязычного населения”. Брехня на брехні: висмоктані з пальця факти, цілковита зневага до автохтонного населення краю (а це 57 % українців!) — ось справжня суть цієї українофобської маячні. У роки існування СРСР в Антрацитівському районі з 19 шкіл лише дві були українськомовними — Бобриківська і Дяківська. Тепер більше половини шкіл повернуто в рідномовне русло. Хоч оптимізму це не додає: після закінчення шкіл випускники йдуть навчатися до вищих навчальних закладів, де всуціль панує “великий и могучий”. Особливо помітно це в таких ВНЗ Луганська, як аграрний університет та політехнічний коледж. У районі й області немає жодного періодичного видання державною мовою, хоча до війни, наприклад, ровеньківська районна газета “Вперед” усі матеріали з сіл друкувала українською мовою. А в незалежній Україні навіть Луганська обласна рада не має української газети! З усією рішучістю заявляємо, що надання російській мові статусу другої державної призведе до повної загибелі мови титульної нації та до розколу держави. Гаазькі рекомендації у питаннях мов національних меншин вимагають від представників цих меншин вивчати мову титульної нації (як у нас — то української) та зобов’язують інтегруватися в суспільну діяльність через належне володіння державною мовою. Чому про це мовчать ті, хто веде на “мовні барикади”? Висловлюючи свій рішучий протест проти деструктивних дій пануючої в реґіоні політичної сили щодо мовних питань, закликаємо їх, якщо вони насправді (а не удавано!) є патріотами України, всіляко сприяти розвиткові державної мови на Луганщині. Ми вимагаємо: 1. Створення при районних державних адміністраціях друкованих та електронних ЗМІ українською мовою. 2. Створення українськомовних груп у вищих навчальних закладах області. 3. Приведення топоніміки краю відповідно до історичних традицій найменувань українського народу. 4. Створення Державної мовної інспекції за дотриманням та контролю виконання ст. 10 Конституції України всіма чиновниками, які одержують зарплатню від держави Україна. 5. Поглибити роботу з відродження народних традицій серед дітей і молоді, громадян середнього віку; використовувати безцінний досвід у цих питаннях старшого покоління. “Ні!” — лінгвоциду корінної нації на рідній землі! “Ні!” — мовному ґетто для українців Донбасу! інший фольклорний матеріал). Під його орудою створено музеї в селах Бобрикове й Дякове (музей історії села й місцевої школи-гімназії, які повинні відродити історичну пам’ять земляків). Від щирого серця дякуємо Іванові Захарченку, що доставив подарунки, а також Володимирові Федоровичу Семистязі — голові обласної просвітянської організації за батьківську турботу про підростаюче покоління патріотів України, а ще шлемо свої вітання і низький уклін Павлові Михайловичу Мовчану — нашому всеукраїнському просвітянському лідеру, депутатові Верховної Ради України, з ініціативи якого побачила світ ця література та навчально-методичні посібники. Педагоги Антрацитівського району на Луганщині: Г. М. ЛЕБЕДЄВА, В. М. САПРУ0 НОВА, С. М. ТОКАРЄВА, П. В. ГА0 ТИЦЬКИЙ, С. В. ЖИВАГО, Н. Д. ІВА0 НЕНКО, О. Д. ВАСИЛЬЧЕНКО, всього 15 підписів ства США з міжнародного розвитку, підтримує незалежний громадський моніторинг і представництво та захист громадських інтересів у пріоритетних сферах боротьби з корупцією. Під час дії проекту “І словом, і ділом” місцеві осередки Горлівської та Дзержинської “Просвіти” працюватимуть над виготовленням інформаційно-просвітницьких матеріалів щодо стану та шляхів протидії корупції в реґіоні. Виготовлені листівки, плакати, наліпки безкоштовно розповсюдять під час інформаційних заходів у чотирьох містах Донецької області — Горлівці, Дзержинську, Єнакієвому та Дебальцевому, а також у прилеглих селах та селищах. Випускатимуть та розповсюджуватимуть спеціальний випуск часопису “Завтра”. Під час реалізації проекту “І словом, і ділом” організації-виконавці радо співпрацюватимуть з іншими організаціями України у сфері протидії та подолання корупції. Запрошуємо до співпраці.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин