“Молоде покоління повертається до духовних джерел свого народу”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
«ЗАТРЕМТІЛИ СТРУНИ У ДУШІ МОЇЙ…»
Слово Просвіти, №43 за 2007 рік
Валентина КУЗИК
У Київському міському будинку вчителя відбувся ювілейний вечір-- концерт знаної композиторки, заслуженого діяча мистецтв України, вченого-музикознавця, доктора філософії мистецтв, лауреатки премій ім. М. Лисенка, В. Косенка, Всеукраїнського конкурсу “Пісенні псалми”, відмінника народної освіти, стипендіатки Фонду інтелектуальної співпраці “Україна—ХХІ століття” Богдани Михайлівни Фільц. У концерті прозвучали хори і вокальні твори Богдани Фільц на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, В. Сосюри, Л. Костенко, М. Сингаївського, О. Маландія, Т. Савчинської, інструментальні п’єси. Богдана Михайлівна народилася у відомій у Львові інтелігентній сім’ї: батько Михайло Фільц — адвокат, людина демократичних поглядів, громадський діяч, брав участь у керівництві товариства “Просвіта”, очолював місцеве відділення “Рідної школи”, ініціював відкриття Яворовської філії Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка; мати закінчила філософ-
Фото Олександра Литвиненка ський факультет Львівського університету (слухала лекції М. Грушевського), відвідувала лекції з історії й теорії музики, грала на фортепіано. У сім’ї було четверо дітей. Найстарший — Роман, сестри Христина, Іванна і наймолодша Богдана. Їх виховували в атмосфері родинного тепла, українського патріотизму, любові до мистецтва. 1939 рік, який знаменував початок Другої світової війни та ввід радянських військ у Галичину, став трагічним для родини Фільців: спочатку заарештували батька (засуджений НКВС до смертної кари, яку замінили на довічне виселення, пропав
Фото Олександра Литвиненка безвісти). Брата, якому вдалося втекти під час облави й дістатися Львова, арештували вже після 1941 р. в окупованому фашистами місті (розстріляний гестапо за контакти з УПА). 1939 р. мати з трьома доньками, як сім’я “ворога народу”, опинилась у далекому Казахстані, де зазнала багато горя і поневірянь. Там від виснаження й голоду померла мати (кілька днів покійна лежала поряд із дівчатками, бо вони не мали сил у лютий холод викопати могилу в промерзлій землі). Сестри — круглими сиротами — 1945 р. повернулися до Львова, де ними опікувалися родичі. Підтримувала також тітка, відома українська художниця Ярослава Музика, доки її репресували. Допомогу сестрам Іванні та Богдані надали професори Львівської консерваторії Василь Барвінський (тодішній директор, якого за три роки репресували) та Станіслав Людкевич, визначивши шлях дівчат до професійної музичної освіти. Богдана спершу вступила до музичної десятирічки за спеціальністю фортепіано, згодом — до консерваторії, де успішно закінчила історико-теоретичний (1956), а також у класі професора Станіслава Пилиповича Людкевича композиторський факультети (1958). Під керівництвом і духовним впливом Вчителя вона не лише опанувала засади композиторської майстерності, а й викристалізувала свою патріотичну, громадянську позицію українського митця. Далі шлях Богдани Фільц лежав до творчої і наукової діяльності. Вона в 1959— 62 роках навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології АН УРСР (тепер ім. М. Рильського, який тоді був директором інституту), де написала дисертацію під керівництвом академіка Льва Миколайовича Ревуцького, уславленого українського композитора. Здобувши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства (1964 р.), плідно працює в галузі музикології, опублікувала кілька наукових монографій. З-поміж творчого доробку Б. Фільц особливо відомі твори для дітей — пісні й хори (зокрема, хор “Любимо землю свою” на слова М. Сингаївського вважають своєрідним гімном дітей України), п’єси для фортепіано, скрипки. Широковідомі романси й ансамблеві вокальні твори композиторки на вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, О. Олеся, Л. Костенко тощо. Їх співають відомі українські співаки М. Байко та тріо сестер Байко, М. Кондратюк, В. Буймистер, Л. Войнаровська, Т. Коваль та ін. Прекрасні акапельні хори Б. Фільц, серед них про Богоматір Марію — правдиві перлини, їх виконують знані українські колективи: хор “Хрещатик”, “Відродження”, “Благовість”, хорова капела ім. П. Майбороди Української радіокомпанії тощо. Музика композиторки сповнена високої духовності, завжди яскраво національно визначена, образно насичена, має неймовірно потужну енергетику, що променіє з щирого мелодизму та захоплює пружною ритмікою. Композиторська та музикознавча творчість Б. Фільц відзначена званням заслуженого діяча мистецтв України (1999), преміями ім. М. Лисенка (1993) та ім. В. Косенка (2004), вона одна з переможців Всеукраїнського конкурсу композиторів “Духовні псалми” (2001), доктор філософії мистецтва (за Болонською системою), довічний стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці “Україна—XXI століття”. Богдана Фільц — член Національної спілки композиторів України. Вона багато виступає з авторськими концертами в різних містах України й за кордоном — у Польщі, США тощо.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
