Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Редакція — читач · “Зміцнення державності залежить від повернення українців до українства”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

НИЗЬКИЙ УКЛІН ТОБІ, СЛАВНИЙ СИНУ УКРАЇНИ!

Слово Просвіти, №43 за 2011 рік

Ганна БАРДИН1ІВАНИЦЬКА, голова благодійного фонду “Просвіта і Чин”, почесний і дійсний член ВУТ “Просвіта”, багатолітній політв’язень Із невгамовним болем у душі сприйняла голосування у Верховній Раді 19. 10. 2011 р. щодо прийняття постанови з нагоди відзначення 70-річчя від дня народження славного Сина України Анатолія Погрібного. Я добре пам’ятаю день, коли несподівано згасла свічка, що так полум’яно горіла на радіопередачах “Якби ми вчились так, як треба”. Такий сум огорнув мене тоді, і сльози від тяжкої для України утрати лилися рясні. Він нам вказував, як треба любити Україну, та ба… не всі вчаться так, як треба. Проект постанови підготував депутат ВР Павло Мовчан. Однак вона не набрала відповідної кількості голосів. Не голосувала за постанову провладна більшість тих “оригіналів” і “примкнувших к ним”, які не шанують наших українських світочів і проводять злочинну діяльність на знищення всього українського і самих українців. То хто ж вони у нібито українському парламенті, ті блудливі сини України? Та чи сини вони України? Зайди, перевертні, яничари! Чи буде суд, чи буде кара, чи довго ще терпітиме їхнє знущання український народ? “До часу відро воду носить”, говорить народна мудрість, до часу… Гідні сини України боролись і поклали свої головоньки за волю нашої неньки України, та, на жаль, плодами їхньої боротьби користуються духовні потвори. Принагідно зацитую коротенького листа Анатолія Погрібного, адресованого мені. Він якимось чином дістав альбом “Яворівський фотоархів УПА”, до випуску якого я як голова благодійного фонду “Просвіта і Чин” доклала максимум організаторських зусиль. Отже, цитую: “Вельмишановній Ганні Іваницькій, тепло дякуючи Вам за унікальну працю — “Яворівський фотоархів УПА”, яка знайомить сучасників, як і прийдешні покоління, з Волею Нації, її нескореністю, мужністю. “Невже задарма стільки сердець горіло до тебе найсвітлішою любов’ю, тобі офіруючи душу й тіло!” — згадуєш це Франкове запитання із “Мойсея” і, довго вдивляючись у ці обличчя воїнів УПА, неодмінно відповідаєш: “Ні, недарма!” Ми неодмінно утвердимо ту Україну, яку вони збройно виборювали. Зворушений тим, що є тут фото Наді-Галини Кузьменко (по-моєму, вона і на фото N 100). Село Нова Басань — велике, козацьке — це за 12 км від села, у якому народився я. Отже, Ви відкрили для мене звитяжну землячку, і згодом я неодмінно передам цей альбом до Новобасанської СШ, нехай долучаться до цієї слави ті, хто нині там живе! Ще раз дякую Вам! Слава Україні! А. Погрібний 20.03.2006 року”. Я сердечно подякувала Анатолію Погрібному за високу оцінку альбому і надіслала йому на адресу Національного радіо ще 2 примірники, один із яких Новобасанській СШ. Нехай діти цієї школи знають, що їхня односельчанка Галина Кузьменко, Славна донька, Героїня України колись теж училась у тій школі. Вона боролася з окупантами за соборну Українську Державу. Належна шана пам’яті Анатолію Погрібному і всім тим, хто боровся за Україну, за її Волю!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин