Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Головним аргументом на користь третього терміну Яворівського став його депутатський мандат”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

ККООММУУ ЖЖ ННААЛЛЕЕЖЖИИТТЬЬ ННААЦЦІІООННААЛЛЬЬНННАА ССППІІЛЛККАА ППИИССЬЬММЕЕННННИИККІІВВ УУККРРААЇЇННИИ??

Слово Просвіти, №43 за 2011 рік

У вівторок у столичній інформаційній агенції “Region- News” відбулася прес-конференція з промовистою назвою “Кому належить НСПУ: письменникам чи Яворівському?” Її учасники — відомі українські письменники: голова Київської організації Національної спілки письменників України, головний редактор журналу “Київ” Віктор БАРАНОВ, прозаїк, критик, публіцист, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, поетеса, прозаїк, публіцист, лауреат Шевченківської премії, головний редактор газети “Слово Просвіти” Любов ГОЛОТА, головний редактор “Української літературної газети” Михайло СИДОР- ЖЕВСЬКИЙ, письменник Сергій ПАНТЮК. Усі вони є делегатами VI з’їзду письменників України, вибиралися до Президії чи Ради цієї громадської творчої організації. І прес-конференцію зібрали саме через уболівання за долю Спілки. Петро АНТОНЕНКО Безпосереднім приводом для прес-конференції став гучний скандал довкола недавнього з’їзду письменників України: з’їзд так і не було завершено і на ньому не було обрано Голову Національної спілки. Але проблема набагато глибша, і результат голосування став лише віддзеркаленням глибокої кризи: Спілка, за висловом Слабошпицького на пресконференції, перебуває в стані “маргіналізації, стагнації і деградації”. Чи не занадто категоричні твердження? Зовсім ні. Учасники пресконференції назвали принаймні три основні моменти, які дають підстави для такої тривожної констатації. Перше — у Спілці давно вже практично завмерло творче життя. Принаймні творча організація цими питаннями займається в останню чергу, вона перетворена стараннями її керівництва на якесь “закрите акціонерне товариство” для здійснення доволі сумнівних оборудок із спілчанським майном, що мало б стати предметом серйозного правового, фінансового аудиту. На жаль, цього не робилося, не робиться, на це не спромігся й сам з’їзд, вищий керівний орган організації. Усе це не випадкове, а наслідок хронічної хвороби — це узурпація Спілки з боку її теперішнього керівництва, топтання елементарних норм демократії в цій начебто демократичній, згідно зі Статутом, громадській організації. Красномовним проявом цього став фінал з’їзду — вибори голови НСПУ. Дві каденції, від 2001 року до 2011-го, Спілку очолював Володимир Яворівський. Але те, що не вдалося 2004 року Леонідові Кучмі, — “втиснутися” на третє президентське балотування, вдалося Яворівському і його команді: третє балотування. Мотивація? Мовляв, 2006 року до Статуту було внесено поправку, відтак каденції треба рахувати з того моменту, і голова відбув лише один термін. Парадокс у Фото Олеся Дмитренка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин