Читацьке віче · “Кожна воююча сторона карала місцеве населення “за зраду”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Встановлено пам’ятник мазепинцям, закатованим Петром І
Слово Просвіти, №43 за 2013 рік
Сергій ШУМИЛО, Лебедин-Київ
На Сумщині, у старовинно# му козацькому місті Лебедин 20 жовтня 2013 р., після 20# річних домагань, встановили пам’ятник закатованим тут за наказом Петра І понад 900 ко# закам#мазепинцям. Пам’ят# ний курган із сірим гранітним хрестом стоїть перед входом до Мироносицького кладови# ща, поблизу якого в 1708— 1709 рр. поховали закатова# них українських козаків. Вста# новили пам’ятник з ініціативи та стараннями почесного громадяни# на Лебедина, письменника, краєз# навця, історика й етнографа Бориса Ткаченка та його сина, колишнього голови Лебединської райдержадмі# ністрації Максима Ткаченка. Освяти# ло пам’ятний хрест та поруч встанов# лену невеличку капличку місцеве ду# ховенство УПЦ, відслуживши на місці події панахиду за загиблими 305 ро# ків тому українськими козаками. На цьому місці майже 250 років була велика братська “Могила гетьманців”, де поховано понад 900 козаків-мазепинців, жорстоко закатованих протягом 25 листопада (6 грудня)—26 грудня 1708 р. (6 січня 1709 р.) в центрі Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього. У цей час у Лебедині була ставка Петра І. За його наказом князь Меншиков тут чинив слідство і суд над козаками і місцевими мешканцями, що підтримували гетьмана І. Мазепу під час війни зі шведами. Прізвища козаків, закатованих у Лебедині та їхня точна кількість і сьогодні остаточно не встановлені. Проте всі джерела повідомляють, що саме тут російські війська закатували понад 900 козаків-мазепинців. Тортури були різними: колесування, четвертування, саджання на палю. Найлегшим вважалося повішення та відтинання голови. Смерті передували канчуки, батоги та розпечене залізо, яким повільно водили по тілу козаків. Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього
Мироносицького кладовища. Петро І на місці поховань заборонив ставити хрест і наказав вивозити сюди здохлу худобу. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали “Гетьманським кладовищем”, а місцеві мешканці насипали в пам’ять про полеглих високу могилу — понад 20 метрів завдовжки і 4 метри заввишки. Лебединці доглядали могилу, правили тут панахиди, саджали квіти. У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. У радянські часи її зруйнували і лише тепер місцевим ентузіастам на 305-ті роковини таки вдалося встановити в Лебедині пам’ятник закатованим тут борцям за волю України. Водночас, як повідомив Борис Ткаченко, місцева громада не полишає надій, що у Лебедині у центрі міста, на місці катувань і страт українських козаків, також встановлять пам’ятник. Як прокоментував уродженець Лебедина історик Сергій Шумило, “це місце, як і Берестечко, є священним в нашій історії, адже воно рясно полите кров’ю українських мучеників. І воно мало б вшановуватись всією Україною, до цього святого місця у вільній Україні мали б здійснюватись загальнонаціональні прощі-паломництва… Сподіваюся, що колись так усе ж буде”. Ініціативу підтримала й відома українська співачка Оксана Білозір. У своєму привітанні вона написала: “Я щаслива за відмолені нескорені душі козацькі! Царство Небесне і вічна пам’ять! Маємо ще один маршрут, куди хочеться поїхати, щоб помолитися і схилити свою голову”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
