Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“У театрі потрібно не тільки сміятися, інколи слід · подумати й попереживати”. · 8 Театр · с. 8сторінка оригіналу ↗

Українська драма у Франції

Слово Просвіти, №43 за 2019 рік

Сучасний український драматург Неда Неждана нещодавно побувала у Франції, де долучилася до кількох проєктів, що сприяють поглибленню українсько-французьких культурних зв’язків. Про творчість письменниці більшою чи меншою мірою вже знають принаймні у 20 країнах. Іноді це були постановки п’єс у театрах, іноді публікації, участь у міжнародних конкурсах та фестивалях. Серед знакових подій останніх років — по дві постановки в Туреччині та Австралії, сценічне читання однієї з п’єс, присвяченої російсько-українській війні, у Португалії. Ця п’єса — “Загублені в тумані” — здобула перемогу на конкурсі “Коронація слова”, однак досі не поставлена в жодному українському театрі. — У Франції нещодавно відбулося дві дуже важливі для української драматургії і України загалом події, — розповідає Неда Неждана. — Це перша повнометражна прем’єра французькою мовою п’єси “Майдан Інферно” (це перше втілення української п’єси французькою мовою у Франції. Досі була лише постановка Володимира Винниченка 1940 року, але вона була українською мовою в діаспорному театрі). Це моя п’єса про Майдан, яку писала переважно у Франції, а ще подорожуючи Європою: під час бієнале “Нові Європейські П’єси” у Вісбадені (Німеччина), Генеральної Асамблеї Євродрами в Пріштні (Косово) та в Македонії. Зміст у неї український, а контекст — міжнародний. П’єсу спершу опубліковано у Франції. Перше сценічне читання на фестивалі “Європа театрів” відбулося у Парижі, а потім ескізна вистава (представлений не весь твір, а його дайджест) на Міжнародному фестивалі політичного театру “Етранж Етранжи” в Ліоні два роки тому. Після цього режисер сценічної версії Клеман Перетятко шукав можливостей і партнерів, аби поставити повнометражну виставу. Одним із них став Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса. А перша презентація проєкту відбулася в рамках міжнародної конференції, присвяченої Революції гідності в Центрі Курбаса. Аби зануритись в український контекст, французькі актори Амандін Венсон і Антоні Льєбо відвідували Музей Майдану, спілкувалися з учасниками протестів, аби краще зрозуміти ті події. До них приєднався і Сімон Жуанно. Після цього був проміжний показ у Ніцці (40 хвилин). Якщо ліонська вистава була суто драматична з мандрівкою по різних приміщеннях театру, то ця відбувалася вже на сцені. Але вона була наполовину драматична, наполовину — маріонеткова. Тобто, актори грали на сцені разом з маріонетками. Перша версія маріонеток була більш реалістичною. Тобто, обличчя маріонеток шукали серед протестувальників. А потім вирішили відмовитися від цього. На першому показі зробили порожні обличчя і зрозуміли, що це краще. Адже дозволяє глядачам уявити себе на місці того чи того персонажа. В результаті ж виникла третя версія цих маріонеток з обличчями, подібними до українських ляльок-мотанок. Клеман Перетятко надихнувся з одного боку ідеєю з абстрактними обличчями, а з іншого — українським вертепом, бо п’єса була написана подібно до вуличної містерії, де є інтермедії, можливість використання маріонеток і масок. Прем’єра вистави відбулася на найбільшому світовому фестивалі театрів маріонеток у Шарлевіль-Мезьєрі (Франція). До речі, поняття маріонеток для французів ширше ніж для українців — так вони називають будь-які предмети, використані у театрі як персонажі (тіні, ляльки і власне маріонетки). Вистава стала спільною продукцією фестивалю і ліонської театральної компанії “Колапс”. Її показали в основній номінації на великій сцені, а це важливо для рейтингу вистави. Цікавою була реакція глядачів і професійних спільнот. Її позиціонували з недавніми протестами “жовтих жилетів” у Франції. Тобто, ця тема стала ближчою для французів, ніж тоді, коли відбувався Майдан. З іншого боку — це дало поштовх до більшої уваги до України, зацікавленості українською революцією, загалом ситуацією в нашій державі. Починається вистава кривавою суботою, тобто переходом Євромайдану у, власне, Майдан. Фінал відкритий — це напад Росії на Україну. Режисер запропонував потрійний світ — маріонеток, де відбуваються реальні події, світ масок, подібних до аватарок фейсбуку, а також внутрішні монологи головної героїні й героя в комі, в якій він опинився внаслідок нападу беркутівців. Ці думки показують актори віч-на-віч без масок і маріонеток. Така потрійна ієрархія створює цікаве візуальне рішення. Якщо самі маріонетки дуже тендітні, чим підкреслюється крихкість людського життя, то декорації були з залізної арматури, що уособлювало жорстокість тоталітарної системи. Друга важлива подія — видання французькою антології українських п’єс “Від Чорнобиля до Криму” вперше в історії двох країн. Серед авторів — Сергій Жадан, Олександр Ірванець, Олександр Ві­

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин