З роси й води! · “Чорнобиль став для Щербака відправною точкою його старту в інше життя”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Пам’яті видатної вченої До 100&річчя від дня народження
Слово Просвіти, №43 за 2019 рік
Інна ТАРАСЕНКО, кандидат історичних наук, наук. співробітник Інституту української історіографії та джерелознавства НАНУ
Цьогоріч минає 100 років від дня народження Олени Апанович — видатної вченої, яка присвятила життя дослідженню історії запорозького козацтва. У зв’язку з цим в Інституті історії, де довгий час працювала Олена Михайлівна, 10 жовтня відбувся круглий стіл “Олена Апанович — історикиня, громадська діячка, людина”.
Директор Інституту історії НАНУ акад. Валерій Смолій виголосив вітальне слово. Директор Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, де без малого 15 років працювала науковець, Любов Дубровіна сказала теплі слова про вчену і презентувала книгу “Архів українського історика Олени Апанович в Інституті рукопису Національної бібліотека України імені В. В. Вернадського: біографічне дослідження: науковий каталог” (О. Степченко, О. Бодак, Л. Щерба (К., 2019. — 268 с.). Робота над упорядкуванням архіву Олени Михайлівни тривала три роки. Д. і. н Олексій Ясь, к. і. н. Світлана Савченко, д. і. н. Олександр Удод виголосили ґрунтовні доповіді про життя і творчість Олени Михайлівни. Світлана Савченко розповіла про життя й діяльність вченої, зупинившись на невідомих моментах її біографії, на її зв’язках з українськими дисидентами. Нагадаємо, що дослідження забороненої в СРСР теми запорозького козацтва призвело до звільнення Апанович з Інституту історії і обмежень наукової діяльності (впродовж низки років на її праці не дозволяли навіть посилатися). Щоб відчути “аромат” українофобської атмосфери, в якій творила Апанович, досить однієї деталі, яку навів у своїй доповіді журналіст Ярослав Фалько. Уже в роки горбачовської перебудови запорізький партфункціонер Петрикін чітко поставив завдання перед журналістами: “Про козацтво або нічого не писати, або негативне”. І це в Запоріжжі, де виникла перша Січ! Присутні прослухали доповіді-спомини тих, хто знав чи працював з Оленою Михайлівною (д. і. н. Олександр Гуржій, д. і. н., о. Юрій Мицик, д. і. н. Геннадій Боряк, к. і. н. В’ячеслав Станіславський, к. і. н. Микола Біляшівський, запорізький журналіст Ярослав Фалько). В них були висвітлені незнані досі грані світогляду вченої, наведені невідомі факти її біографії. Круглий стіл став важливою подією в науковому житті. Шкода, що влада ніяк не відреагувала на ювілей. Адже принаймні вулицю у Києві чи Запоріжжі можна було б назвати на честь видатної вченої.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
