Театр · “Жити спогадами можна, але треба дивитися вперед. І не важливо скільки тобі років”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Апофеоз блазнів чи анатомія покори?! Нотатки на берегах програмки вистави Миколаївсько4 го академічного Художнього драматичного театру
Слово Просвіти, №43 за 2020 рік
тичного і містерійного театру видається парадоксальним, адже ініційований опозицією політичний театр, на противагу великій державній містерії, прагне десакралізації панівного міфу (тобто “розчаклування” світу, в якому Макс Вебер бачив закон розвитку історії) і, власне, публічного обговорення проблеми влади (оскільки політичні стосунки — це стосунки, що витікають із боротьби за владу і здійснення влади, а тому й політичний театр — це театр, який обговорює проблеми влади). Інколи політичний театр виступає як містерія походження культурних цінностей, до яких належать політичний лад, незалежність держави, перемога у війні або на виборах тощо. Як на мене, режисер Каха Гогідзе — майстер постановок з території театру абсурду. Ось і герої його нової вистави перебираються в площину абсурду, продираючись туди, як у рятівний світ, чіпляючись за нього усіма силами і майже змиряючись там з усіма і змиряючись разом з тим з усіма жахами, що оточують їх в реальній дійсності. Судіть самі: абсурдна ситуація цього трагічного фарсу, абсурдна поведінка лю-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
