“Критичне ставлення Вернадського до політизованої філософії ще не дає підстави вважати його аполітичним”. · 9 Філософська світлиця · с. 9сторінка оригіналу ↗
в свої руки атомну енергію – таке джерело енергії, що дасть їй можливість будувати своє життя, як вона захоче. Чи зуміє людина скористатись цією силою, спрямувати її на добро,а не на самознищення? Чи доросла вона до вміння використовувати ту силу, що неминуче має дати їй наука? Вчені не повинні заплющувати очі на можливі наслідки їхньої наукової роботи, наукового прогресу. Вони мусять відчувати себе відповідальними за всі наслідки їхніх відкриттів. Вони мусять пов’язати свою роботу з кращою організацією всього людства” [Про відповідальність учених]9.
Слово Просвіти, №43 за 2021 рік
концепцією розумного й живого космосу біофізика і філософа О. Л. Чижевського (1897–1964), а також із вченням “філософії космосу” К. Е. Ціолковського (1857–1935), особливо в частині характеристики “променевих й людських цивілізацій”. Але, на відміну від інших підходів, філософський антропокосмізм Вернадського був наповнений практично значущими орієнтирами, які мали стати не тільки основою нової системи духовної культури людства, а й практично доцільною цінністю, що впливатиме на зміст виховання людини як суб’єкта і об’єкта космогенезу через досягнення ноосферного мислення (науки, філософії та мистецтва).
Надзвичайно важливою темою філософських роздумів
Вернадського були перспективи розвитку науки (філософія науки). Вчений уважав, що наука у своїх основах має ґрунтуватись на чіткій логіці доведення істинності отриманих знань,
Критичне ставлення Вернадського до політизованої філософії ще не дає підстави вважати його аполітичним, відомо, що свого часу він був залучений до активного суспільнополітичного життя (був членом
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
