Театр · “Коли працюєш із різними режисерами, то здобуваєш багато для себе”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Мексиканський колорит в Україні
Слово Просвіти, №43 за 2021 рік
Уперше в українському театральному просторі з’явилася вистава за п’єсою мексиканського драматурга. У камінній залі Київського академічного театру “Колесо” поставили комедію Еміліо Карбальїдо “Два аромати троянди”.
Вистава про права жінок. Спочатку героїні навіть не підозрюють, що мають право на самостійність. Лише згодом це усвідомлюють, руйнують стереотипи і стають повноцінними особистостями. А море, яке бачимо у виставі, насправді є символом свободи. Робота тривала кілька місяців. Потрібно було зробити пластичне рішення і сценографію. Неодноразово доводилося призупиняти репетиції через локдауни. Репетиції відбувалися з взаєморозумінням, можливо, навіть в дещо інтимній обстановці. Працювати було цікаво. Спочатку ми бачимо на сцені зовсім різних жінок з різними характерами, кожна з яких займається своєю справою. Одна раніше була вчителькою, нині перекладачка, серед її друзів митці. А друга – перукарка, має салон. Несподівана новина призводить до конфлікту між жінками. Потім виявляється, що, незважаючи на різні характери, жінки однакові, у них одна природа. Тому вони об’єдналися, почали підтримувати одна одну. Я прочитала, що сам автор запропонував: дія вистави може відбуватися де завгодно і як завгодно, можливо, навіть в одному місці. Але мені здалося, що глядачу це буде нецікаво. Вистава мексиканська, вона має бути яскравою. А коли змінюється простір, то змінюються і люди, які в ньому існують. Костюмами намагалися передати мексиканський колорит, вони також яскраві. У створенні костюмів і декорацій допомогла художниця Оперної студії Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Олена Куца-Чапенко. Музику написав Володимир Дадикін, який створив музику до багатьох наших вистав, зокрема, “Блаженний острів, або Так загинув Гуска”, “Антігона” та ін. Володимир добре розуміє природу існування вистави. Думаю, що музика у виставі досить схожа на мексиканську, особливо у фіналі. Бачимо, як публіка включається в емоційний азарт. Звісно, має значення і пластика (авторка пластичного рішення Ганна Лисенко). Дуже пластичні самі акторки, люблять співати, танцювати. Як на мене, вони змогли передати колорит нації, яка склалася з багатьох народів. Впевнена, що з кожним новим показом вистава розвиватиметься і ставатиме кращою. Сцена знаходиться дуже близько від глядача. Відбувається взаємооб-
Фото Олександра БЄЛЄНЬКОГО мін енергіями. Актори отримують енергію від глядача і навпаки. Для виконавців це дуже важливо. Вже міркуємо над тим, яка вистава буде наступною. Минулого сезону відбулося сценічне прочитання п’єси Михайла Булгакова “Іван Васильович”, а в цьому сезоні хочемо зробити повноцінну виставу. Завдяки художньому фільму ми майже всі знаємо цей сюжет. Але сама п’єса дуже рідко ставилася. Майже готову постановку в Театрі сатири у 30-ті рр., в останній момент заборонили. Булгаков багато разів переробляв п’єсу, а ми взяли за основу первісний варіант. За жанром це фантастична сатира. Наш театр знаходиться поб-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
