Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Виховати патріотів можна лише на пропаганді · мужності, героїзму”. «Просвіта» сьогодні · с. 4сторінка оригіналу ↗

Бути патріотами – це вміти захищати Вітчизну

Слово Просвіти, №43 за 2021 рік

Закінчення. Початок у числі 42 за 2021 рік Віра КИТАЙГОРОДСЬКА, голова Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”: – Нещодавно в Хотині відбулося святкування 400-річчя Хотинської битви, перемоги нашого козацтва. Лише пунктирно долучилася до цієї події влада. Провели концерт, організували науково-практичну конференцію. Але так, щоб цього не чув і не бачив світ, щоб подія перетворилася на звичайний фестиваль. На території Хотинської фортеці є гарний храм, збудований у ХVІІ столітті. Йому дали назву Олександра Невського. Ви розумієте, як спрацювала російська навала, кремлівська ідеологія, щоб на тій землі, де полягли сотні українських козаків, де було закладено перспективи нашої держави, стояв храм імені людини, канонізованої Російською православною церквою. Дуже прошу наших колег-просвітян з усієї України і поза її межами, докласти всіх зусиль, аби цей храм перейменувати. Я б запропонувала дати йому назву Свято-Покровського, оскільки Покрова – берегиня нашого козацтва. Що стосується нашої роботи, то я вважаю, що кожен вчитель, кожен медійник, науковець, всі, хто вважають себе українцями, повинні стати в ряд великої просвітянської армії. Кожен на своєму місці повинен розповідати правду історичну, правду сьогодення для тих, хто її не знає. Петро ЧЕРНЕГА, доктор історичних наук, професор: – Український народ сьогодні веде війну, він як ніхто знає ціну цієї війни. Більших жертв через війни та голодомори не зазнав жоден народ Європи. Нас сьогодні могло б бути 85 мільйонів, якби ми не втратили 40 мільйонів у ХХ столітті через війни, голодомори, депортації, еміграцію. Але чому ми несемо втрати сьогодні? І втрати не тільки у війні, а в усіх сферах нашого життя. Ми мононація. Нас близько 80% – українці. Проте весь час з телеекранів чуємо, що ми багатонаціональний народ. Ніякий ми не багатонаціональний. Як і в інших країнах, у нас живуть представники інших націй, є кілька національних меншин. Проблема національної політики полягає в тому, що при владі у нас не український етнічний фактор, і це склалося історично. Впродовж 20-х – 30-х років в Україну були завезені сотні тисяч росіян і євреїв, які керували – від вищих органів влади до органів каральних. І після звільнення Західної України від нацистів у 1944–1945 роках туди було привезено мільйон росіян, які посіли керівні посади. Сьогодні більшість народних депутатів – нащадки тих етнічних кадрів, позбавлені національного духу, національного характеру. Тож і їхня політика не має національного змісту. Виповнюється 100-річчя страшного Голодомору 1921–1923 років. У нещодавно виданій Інститутом історії “Історії українського селянства” не написано, ким він був організований, хто керував цими процесами, який тоді був національний склад органів влади. Чому? Йде війна, маємо страшні втрати. А що чуємо із засобів масової інформації? Кількість порушень і кількість втрат. А чого ж немає програм про героїзм, про драму життя? А виховати патріотів можна лише на пропаганді мужності, героїзму. Також треба показувати всю трагедію війни. Люди цього не усвідомлюють. Під час Другої світової війни близько мільйона українців стали каліками, 100 тисяч залишилися без ніг. Є це й сьогодні. І такі приклади потрібно наводити, щоб показати обличчя ворога. Згідно з даними соціологічного опитування, 47% українців прихильно ставляться до Росії. То яка ж може бути перемога, як ми її здобудемо? Чим? Ворога треба розкривати. Ми не бачимо сьогодні організаційних заходів влади не лише в національній політиці, а й ідейно-патріотичній роботі. Їдьте на війну, показуйте поранених, дітей-сиріт, людські страждання. Це об’єднає наш народ, змусить його по-іншому подивитися на Росію. Валерій ФРАНЧУК, народний художник України, лавреат Шевченківської премії: – Покрова і захисники Вітчизни – це одне ціле. Покрова прикривала своїм омофором наших воїнів від нещасть, від поразок. Було добре придумано це поєднання в одному святі. Думаю, що це Божий промисел. Свята Матір Божа і святі ті люди, які поклали своє життя за Україну, які ризикують ним заради України сьогодні. Ми слухаємо, що знов помер, або загинув наш воїн. Але не знаємо, що було з ворожої сторони. Коли вже знатимемо, скільки наших ворогів там поклали? Кожен день серце розривається, ми страждаємо від цього. Але моє серце художника хоче відчути, що вони теж страждають. На кожен їхній постріл – сотні наших пострілів. Аби вони надовго запам’ятали, що не варто так вчиняти з українцями. Наша історія надзвичайно вистраждана українською нацією. 100 років тому нас відправили у небуття. Версальський договір сказав виключити Україну з Ліги націй і нас віддали на поталу москалям та полякам. Коли це врешті-решт закінчиться? Страждаємо не лише ми. Згадаймо Грузію, Придністров’я. Треба зібратися разом і сказати своє слово, що час ворогам забиратися з нашої землі. Всім разом стати і показати свою силу. Не слухати тих, хто каже, що не можна стріляти, що потрібно домовлятися. Маємо взяти себе в руки як нація і сказати їм тверде “ні!” Микола ШКУРКО, голова Ніжинського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка: – Хотів би зупинитися на тих аспектах, які залежать від нас. Багато говорилося про те, що наша влада щось не те робить. А що можемо робити ми? Назва нашої держави Русь і не треба від неї відмовлятися. Думаю, що в нашій Конституції має бути закарбовано, що ми спадкоємці давньої держави Русь. А Московська держава, як завжди, вкрала і привласнила собі назву. Але це не привід, щоб нам відмовлятися від нашої давньої назви. Щодо латиниці. Вона і зараз використовується у топонімах. Я думаю, що назви таких слів, як “Україна” і “Київ”, потрібно подавати латиницею з нашою буквою “ї” з двома крапками. Так само ми можемо використовувати латиницю для навчання української мови іноземців. Щоб полегшити їм сприйняття на початкових етапах опанування українською. І про так званий перевернутий прапор. Мова йде про жовто-блакитний і синьожовтий прапори. Все це наша історична спадщина. Це два різні прапори. І під час Української революції у 1917 році на підросійській Україні використовувався саме жовто-блакитний прапор. У своїй поезії Олександр Олесь оспівав цей сонячно-блакитний стяг. Нам не треба відхрещуватися від нашого давнього символу. Його також треба використовувати. Зараз по Україні здійснює турне російська історикиня Тетяна Таїрова зі своєю новелою про Мазепу. Ще буде знято художній фільм – російський погляд на нашу історію. Я був на презентації в Батурині, потім Ніжин, Київ. Прочитав цю книгу. Раджу вдумливо прочитати її всім і ви побачите, які там зроблені наголоси. Кость Гордієнко і Петро Дорошенко там негативні персонажі. Так звані православні там позитивні, а не православні, які допомагали нам бити москалів, показані як вороги. Євген ЛУПАКОВ, почесний голова Спілки офіцерів України: – Ми говорили про мову. Однозначно – це головне. Свого часу президент Леонід Кравчук сказав: “В Україні – українська мова”. У Севастополі почали вивчати українську мову. А за наступного президента скасували. Все залежить від влади. Ми кажемо, що влада погана. А хіба вона з космосу прилетіла? Якщо народ обирає таку владу, то треба працювати насамперед з народом. Потрібно виховувати цих людей, аби під час виборів вони не продавалися, поводилися, як українці. Ще ми кажемо, що погані українці. Сьогодні вже говорилося, що під час голодоморів українців навмисне виморили Продовжуємо публікацію виступів учасників “круглого столу”: “Відродження патріотичної свідомості нації та виховання українських героїв”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин