Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

МОЛОДІСТЬ У ЗРІЛОМУ ВІЦІ

Слово Просвіти, №44 за 2005 рік

Фото з газети ”Кіно-Коло” ригадую відкриття минулорічної “Молодості”. Тоді, незважаючи на початок кіносвята, відчувалася ще неусвідомлена тривога — адже незабаром мав відбутися перший тур президентських перегонів. Цього року відкриття фестивалю у Палаці “Україна” було сповнене більш святковим настроєм, аніж торік. Симфонічний оркестр на сцені грав увертюру до опери М. Лисенка “Тарас Бульба” (можливо, це натяк на те, що незабаром Тарас Бульба буде не тільки літературним героєм, а й кінематографічним?) Відкривав “Молодість” її почесний президент Віктор Ющенко. У привітальній промові він згадав про наші кінематографічні традиції, видатних діячів українського кіно та побажав успіхів фестивалю. Крім того, Президент вручив “Скіфського оленя” за внесок у світове кіномистецтво почесному гостю фестивалю — режисеру Роману Поланському. До нього цю нагороду отримували такі кіномитці, як Єжи Гоффман, Кшиштоф Зануссі, Софі Лорен, Отар Іоселіані, ФЕСТИВАЛЬ Йос Стелінг, Етторе Скола та багато інших. Та попри присутність першої особи держави та світової знаменитості, дух “Молодості” залишився тим самим, що і раніше — без офіціозу й пафосу, навіть Президент прийшов на неї як у коло старих добрих друзів — без краватки. Церемонія відкриття продовжилася новим фільмом Романа Поланського “Олівер Твіст” — екранізацією роману Чарлза Діккенса. Особисто для мене обрана Поланським тема для фільму була сюрпризом — режисер відомий своїми, часом епатажними, часом навіть шокуючими і зовсім не дитячими фільмами, у яких він занурювався у самі глибини людської психіки і досліджував її світлі і темні сторони, а також природу добра і зла. Власне, і ця стрічка не стала солодкою історією в дусі Голлівуда: режисеру вдалося відтворити досить-таки похмуру атмосферу роману і драматичні події в житті головного героя. А докладніше про свою нову кінороботу Поланський розказав під час спілкування з журналістами на прес-конференції. наші журналісти — виключно всі історики за фахом). Гоффман на це відповідав, що, по-перше, фільм присвячений історії саме України, тому названі країни показані рівно стільки, скільки це потрібно для висвітлення наших подій. Крім того, стрічка не є суто підручником з історії України, вона покликана показати процес становлення нації, тому від багатьох цікавих епізодів довелося відмовитися, щоб залишилися найбільш ключові моменти. І взагалі фільм можна обговорювати тоді, коли він буде завершений і повністю показаний — адже деякі наскрізні думки проходять через усі три частини. Режисер прагнув, щоб люди з українським корінням після перегляду фільму відчули гордість за своє походження, а інші — стали справжніми громадянами України. Хоча розрахунок не тільки на українську аудиторію — цей фільм планується запустити на світові науково-популярні телеканали і зацікавити нашою історією іноземних глядачів. Варіант стрічки буде єдиним для всіх країн, а прем’єра цілого фільму відбудеться в Україні. Єжи Гоффман зізнався, що працювати над цим кінотвором було дуже важко — величезний історичний матеріал, складність в ілюструванні, відборі найбільш важливих і цікавих фактів. Українська історія — надзвичайно захоплива, але саме на її прикладі видно, якими величезними жертвами встелений шлях народу до самосвідомості. Журналісти запропонували режисеру продовжити тему і зняти фільм про голодомор, але він не уявляє, як можна справді достовірно зняти про ці страшні події художній фільм — адже очі вмираючої з голоду людини зіграти неможливо. Гоффман зазначив, що він дуже зворушений теплим прийомом фільму глядачами, та з іншого боку, цією роботою він нікому не намагався сподобатися — навпаки, добре, якщо стрічка викличе суперечки й одночасно — зацікавленість історією своєї країни, а лідери нації зможуть зробити певні висновки й не повторюватимуть тих помилок, які вже траплялися в багатовіковій долі України. Єжи Гоффман запевнив, що роман із Україною продовжуватиметься. Автор сторінки Катерина ТАРЧЕВСЬКА P.S. Про перебіг фестивалю читайте в наступному числі. Цього року Міжнародний кінофестиваль “Молодість” досяг 35 років. Час, у якому чудово поєднуються творчий потенціал, активність юності та вже набутий життєвий досвід. Тож, без сумніву, “Молодість” дорослішає, при цьому залишаючись по-юнацьки безпосередньою та неформальною. Уже традиційно кінець жовтня (цього року — 22—30 жовтня) стає справжнім святом для цінителів неординарного кіно — адже до уваги кіноманів пропонується насичена програма — конкурсні та позаконкурсні покази в Будинку кіно та кінотеатрах Києва.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин