Кінозал · с. 14сторінка оригіналу ↗
УКРАЇНА: ПОЛЬСЬКИЙ ПОГЛЯД
Слово Просвіти, №44 за 2005 рік
ОСОБЛИВА ПОДІЯ
Фото Катерини Тарчевської
z
рамках кінофестивалю “Молодість” відбулася особлива подія — презентація фільму польського режисера Єжи Гоффмана “Україна: народження нації”. На фільм справді чекали — такого аншлагу в Будинку кіно давно вже не було. Коли польський режисер вийшов представити свою кінострічку, директор кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі пожартував, що більше фільмів Єжи Гоффмана тут не демонструватимуть, бо ще однієї такої прем’єри Будинок кіно просто не витримає — кіномани вщент рознесуть. Сам Гоффман зазначив, що відбувається не прем’єра фільму, а презентація — адже мали продемонструвати лише першу з трьох частин фільму, яка охоплює період із найдавніших часів до знищення Запорізької Січі (інші дві ще остаточно не завершені). На початку фільму Єжи Гоффман розповідає, що на створення фільму його підштовхнула... книга колишнього президента Леоніда Кучми “Україна — не Росія”. Гоффману така назва видалася надто дивною, адже те, що Україна — це зовсім не Росія — очевидна річ. Але режисеру стало цікаво розібратися у нашій заплутаній історії (варто зазначити, що історія — велике захоплення Гоффмана). Цікавий факт: зйомки стрічки були завершені незадовго до Помаранчевої революції, але без цих подій фільм був би неповним, тож Гоффману довелося переписувати сценарій. Та фільм починається не з історії, а з сучасності — опитуванням громадян України у великих містах (Києві, Харкові, Одесі, Львові) про те, чи потрібна нам незалежність. Дуже цікаво було спостерігати за реакцією залу, — коли розлючений опитуваний заявляв, що вона нам “нє нужна” або згадував “союз нєрушімий”, то публіка... сміялася, а коли українці з гордістю говорили про незалежність та гордість за свою країну — глядачі аплодували. Потім починалася історія: перед режисером стояло складне завдання втиснути в 50 хвилин екранного часу дуже довгий, вельми насичений подіями відрізок часу, отже, потрібно було залишити найсуттєвіше, яке б розкривало поставлену тему — народження української нації. Стрічка не суто польський продукт — значна частина знімальної групи з України, а текст українською читає Богдан Ступка. Щодо достовірності фактів Єжи розвитку на території України, її важливої ролі в європейській історії. Автор прагнув показати справді величну націю з драматичною історією. У фільмі перед нами постають часи Трипілля, давніх слов’ян, велична доба Київської Русі, період занепаду після татаро-монгольської навали, польське панування, доба козаччини, визвольної війни, Руїни, знищення Січі — все це підкріплене насиченим відеорядом. Зал сприйняв фільм дуже тепло, і довго аплодував режисеру, який дивився свій фільм разом з усіма. Спілкування з журналістами, на жаль, вийшло не таким ідилічним, як із залом. Одразу почалися закиди в нібито історичних неточностях, хоча їхня суть найчастіше зводилася до того, що Москву показали кровожерною або ж Білорусі відведено мало екранного часу, або ж не так як треба показано православ’я чи католицтво (складалося враження, що
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
