Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Нам потрібна не просто хороша наука. Нам потрібна саме нова наука!” · с. 4сторінка оригіналу ↗

ДОБРА НАУКА ДАЄ ДОБРУ СТРАТЕГІЮ

Слово Просвіти, №44 за 2007 рік

Тарас КІНЬКО, лауреат премії ім. Івана Франка Даніель Декутюр розкрив у доповіді додаткові можливості для України і Європи у поєднанні їхніх потенціалів, які часто випадають із поля зору. Інтерес до України значний. Він пояснюється її унікальними можливостями й не обмежується рамками формального членства в ЄС. Ба навіть реальні інтеграційні процеси можуть випереджати формальні, рухаючись у проривних сферах. Для цього досить використовувати механізми регулювання у самих країнах і поза їхніми межами, якщо на рівних ефективно використовувати і міжурядові, і суспільні механізми, якщо вміло координувати їхнє поєднання і взаємодію. Зазначаючи, що нема суперечностей у позиціях України і ЄС, доповідач констатував, що наші наміри й дії розпорошені, нам слід консолідуватися. Для початку слід подолати політичні й формальні бар’єри, бар’єри між державними та приватними науковими навчальними закладами і наукою. “Наука не існує відокремлено, — нагадав він. — Створення вільного наукового ринку без бар’єру між країнами, вченими, дисциплінами, програмами — це наша головна мета. А для цього потрібно точно знати, як саме ви хотіли б скористатися з можливостей, що існують, у своїх інтересах”. Демонстрація стану справ з інноваціями у самому ЄС предметно вказала на більш ніж просто потенційні можливості для партнерства у науці й технологіях. ЄС непокоїть можливість появи економічних лідерів, які нарощують інвестиції в інновації, кидаючи виклик Європі. Вона шукає противаг та нових сфер застосування. Зокрема і в Україні. Є загроза, що протягом поточного року Китай може зрівнятися з ЄС за рівнем фінансування науки. А Японія вже вкладає в науку 3,9 % національного доходу… Будь-яку співпрацю, на думку Декутюра, доцільно було б розглядати з позицій двох рівновеликих пріоритетів — економіки й довкілля: “Не слід забувати про прямий зв’язок економіки з загрозами довкіллю і змінами клімату. Це важливий момент міжнародної політики. Кіотський процес — це поділ відповідальності. Якби ми заснували стратегію економічного розвитку на науці, то мали б і добрий результат: хороша наука дає і добру стратегію… Важливо зважати на бурхливу інтеграцію технологій у наше повсякденне життя і проблеми, які це створює. Стосовно нашої конкурентоспроможності, то маємо знати, чого чекати через п’ять років. Ми розробляємо етичний аспект, бо діяльність науки обмежується етикою”. Співробітництво має розвиватися за певним алгоритмом. Тим українським партнерам, від яких виходитиме пропозиція, слід враховувати саме інноваційний аспект. “Нам потрібна не просто хороша наука. Нам потрібна саме нова наука!— підкреслив Декутюр. — Не розповідайте, що це цікаво! Нас цікавить, який це матиме вислід. Треба переконувати, який вплив матиме досягнення. Треба, щоб усі партнери були певні, з ким вони співпрацюють, треба, щоб усі вони знали і мали свій бюджет і могли підтвердити його. Це ті головні критерії, за якими провадитиметься оцінка проектних пропозицій. Водно- Міжнародна конференція “Україна та сучасні тенденції інноваційного розвитку Європейського Союзу” засвідчила появу в Україні помітного центру інформаційного впливу на формування недержавного, незалежного, вільного інноваційного ринку ідей. Тон конференції задала доповідь авторитетного у Європейському Союзі фахівця з питань інновації Даніеля Декутюра. З головними її тезами варто ознайомити читачів “Слова Просвіти”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин