“Думайте, читайте”. Т. Шевченко · с. 6сторінка оригіналу ↗
ПРО УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ
Слово Просвіти, №44 за 2007 рік
Дуже часто говоримо про те, що в Україні складна і неоднозначна ситуація з українською літературою та книгорозповсюдженням: переповнення книгарень іноземною літературою, небажання читати рідною мовою, недостатня кількість українських книжок тощо. Видавці української книжки скаржаться на високі податки та байдужість влади до розвитку вітчизняної літератури. Саме тому дешеві іронічні детективи та дамські романи від російських видавців — найбажаніше чтиво українців. Чи все так погано і що читає пересічний українець, “Слово Просвіти“ дізнавалося на вулицях Києва: 1) Яку книжку Ви зараз читаєте? 2) Які Ваші улюблені українські видавництва? 3) Назвіть імена Ваших улюблених сучасних письменників.
VOX POPULI
Анастасія, студентка: 1) Крім спеціальних книжок, що стосуються професії, читаю Віла Дюранта “Цезар і Христос”. Намагаюся читати щось легке, адже життя і так завантажене, іноді хочеться просто поринути у казку або пережити дещо з біографії відомих людей. Нещодавно читала “Повію” Панаса Мирного. Дуже зворушлива історія про красиву сільську дівчину, несправедливість, невблаганну долю, про щирість і доброту, яку паплюжать жорстокість і себелюбство інших. 2) Найулюбленіше видавництво — “Фоліо“. А з тих, що трапляються — це “Перун”, видавничий дім “Києво-Могилянська Академія” і “Наукова думка”. 3) На щастя, в Україні почали видавати і “розкручувати“ сучасних авторів. Люблю читати Карпу, особливо сподобалась книжка “50 хвилин трави”, Андруховича (але не його дочку Софію), Шевчука і Прохаська Тараса. Це те, що всі знають, а крім них є, мабуть, ще багато чудових майстрів слова.
Галина, педагог: 1) Зараз читаю Володимира
Бєлінського “Страна Моксель” — це двотомник про відносини України з Росією. На мою думку, це актуально. Між тим, сьогодні перед українськими істориками стоїть питання не про переписування, а навпаки — про очищення української історії від непідтверджених фактами нашарувань брехні. Люблю читати історичні книжки, документалістику і те, що нам забороняли читати у школі та ВНЗ, також цікавлюсь культурологічними виданнями. 2) Подобається видавництво “Смолоскип”, а онукам купую книжки “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, там, окрім добрих і світлих казок, дуже гарні малюнки. 3) Із сучасних письменників люблю Забужко. Але не дуже орієнтуюся в українських сучасниках, надаю перевагу класикам.
Дмитро, менеджер: 1) Люблю фантастику. Але якщо говорити про українську книжку, то останнє, що читав, була біографія Нестора Махна. Дуже багато наших політиків любить вихвалятися, що вони читають “Кобзар”. А чи читають насправді? Я також спробував, але правду кажучи, не зміг перечитувати його вдруге… Із неукраїнських — вчора прочитав Дена Брауна “Код да Вінчі”. Не сподобалося. 2) На жаль, не знаю жодного видавництва. Просто не звертаю на це уваги. Якщо книжка цікава, то це не має значення, а якщо ні — тим паче. 3) Один із улюблених — Сергій Жадан, а ще Ірен Роздобудько непогано пише. Шкода тільки, що не маю стільки часу, щоб читати хоча б половину того, що хочу.
Костянтин, бухгалтер: 1) Читаю тільки спеціальну літературу з бухгалтерії, але все те, що вчили у школі, читав. Тобто орієнтуюся тільки у шкільній програмі — не більше. 2) У мене немає улюблених видавництв, а з тих, що знаю — це “Смолоскип”, “Либідь” і “Знання”. Гадаю, зараз видавництв побільшало порівняно з минулими роками, а отже, є попит, і це дає надію, що нація прагне духовно розвиватися. 3) Не люблю сучасної української літератури. Читав тільки класиків, з них можу виокремити Коцюбинського, Гончара, Багряного,
залюбки читав Ліну Костенко і важко було розуміти Івана Франка.
Олександр, музикант: 1) Учора дочитав Олексія Воєводіна “Стратагеми”, сподобалася тонка психологія й історичні факти. А тепер хочу придбати щось сучасне українське, і обов’язково про любов. 2) Не знаю, чи можна назвати ці видавництва улюбленими, але нічого поганого про них сказати не можу — “Дніпро”, “Кальварія”, “Наукова думка”, “Фоліо” і видавництво Малковича, що друкує чудові книжки для дітей і не тільки. 3) Не маю улюблених письменників, адже сподіваюся, що найкращого ще не прочитав. А з того, що вже прочитано, дуже сподобалися Сергій Жадан — “Марадона”, Юрко Покальчук — “Не наступайте на любов”, Світлана Пиркало — “Зелена Маргарита”, Михайло Бриних, Ірен Роздобудько, Оксана Забужко, Любко Дереш, Юрій Андрухович та Юрій Мушкетик.
Спілкувалася Марія СКРИННИК, фото Олександра ЛИТВИНЕНКА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
