Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Думайте, читайте”. Т. Шевченко · с. 6сторінка оригіналу ↗

СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

Слово Просвіти, №44 за 2007 рік

Степан БОЙКО, просвітянин, м. Івано-Франківськ Давнішими від єгипетських пірамід називає перекази й легенди нашої старовини Сергій Плачинда у “Словнику давньоукраїнської міфології”, який щойно побачив світ в Івано-Франківську. І добре знає, що каже, бо зібрав і впорядкував не одну тисячу імен та найменувань, якими предковічні українці, творячи оповіді про постання буття та перемогу добра над злом, позначали відомі їм вищі сутності й суто земні явища і стихії. Ці назви викладено в алфавітному порядку, проте чітко простежуються узвичаєні у світовому міфознавстві основні сюжетно-змістові групи таких текстів: космогонічні (про створення світу), теологічні (народження богів), антропологічні (про появу людини на землі), зооморфічні та флорогонічні (походження тварин, птахів та рослинності на планеті). Ознайомившись зі словником, переконуєшся, що українська міфологія — одна з найглибинніших за змістом, символікою і філософією, давніша, скажімо, від античної, яку досі вивчають у загальноосвітніх школах України як певний взірець так званого доісторичного фольклору. Про це свідчить небачена в інших міфосистемах ряснота жіночих персонажів у її пантеоні — від Коляди, Слави, Дани, Лади до узагальненої всенародної Берегині. Культ жінки серед давніх українців панував ще за часів пізнього палеоліту, робить висновок автор “Словника…” А звідси, за його словами, виводимо й дату появи давньоукраїнської міфології, як і нашої нації загалом — XXV—XV тисячоліття до н. е., коли ще і натяку не було ні на Грецію чи Рим, ні на той Єгипет, що традиційно відігравали провідну роль у цивілізованому поступі людства. Чимало місця у статтях міфологічного словника відведено розповідям про волхвів-жерців дохристиянської української релігії та характеристиці їхнього “сонячного” віровчення, яке, на думку інших дослідників праукраїнства, послідовно перегукується з Євангелієм Ісуса Христа… “За своєю значимістю ця книга, напевне, стане з часом улюбленою в кожній українській хаті, — писав у післямові до “Словника…” його рецензент професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Улянич, — а й маю надію, буде для збайдужілих та зрусифікованих українців своєрідним євшан-зіллям, яке покличе їх до своїх рідних духовних джерел”. На Львівському осінньому книжковому ярмарку в палаці Потоцького, в якому взяло участь 92 письменники з дев’яти країн, привабливим став “Словник давньоукраїнської міфології” Сергія Плачинди. Після відвідин цієї виставки мій однокурсник доктор хімічних наук, професор університету “Львівська Політехніка” Михайло Никипанчук сказав: “Нехай знають наші друзі і недруги, що ми походимо не з воронячих гнізд, а маємо давньоукраїнську історію. Але, на жаль, наші вороги нам не давали показувати її світові, хоч північний сусід багато культурних цінностей перехопив у нас… Тішуся тим, що з’являються у нас на Прикарпатті меценати, які спонсорували видання цієї книжки (обласна рада, ОДА, ТзОВ Торговий дім “Прикарпаття”, банк “Надра”, фірма “Колоінвест”, Делятинський держлісгосп та ін.)”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин