Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Минуле працює на сучасне”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

УКРАЇНЦІ У СВІТІ

Слово Просвіти, №44 за 2007 рік

Василь ВАСИЛАШКО Грецію я ще змалку уявляв і нашою, українською. Відтоді, як почув від дідуся Якова звідки наше християнство, як дізнався, що слово Христос — грецького походження і означає месія. Моя Греція — зі світової історії, вивчаючи яку, ще студентом читав в уривках знамениті “Іліаду” й “Одіссею”. Тоді, на факультеті журналістики Львівського держуніверситету, я ще не чув про всесвітню славу нашого Трипілля, про, ймовірно, дошумерську цивілізацію, яку представляє в Україні Кам’яна Могила, тому не уявляв нічого величнішого, ніж культура давньої Еллади з її дивовижною міфологією, всеосяжною ієрархією богів, благородною величчю храмів, монументальним спокоєм скульптур, античним театром і славетним Акрополем. Наших класиків прирівнював до світочів духу Еллади… За античними сюжетами осмилював життя у своїх віршах: кобзарі у мене — “Вересаї, Гомери провісні”... Моя заповітна мрія була — потрапити у Грецію. Мріяли дружина Галина, родина. І ось Тарас Малишевський, український дипломат у Греції, запросив нас як туристів на 10 днів до Еллади, що збіглося з проведенням у м. Мармарі на острові Евія другого Форуму української діаспори, який організувало Товариство української діаспори в Греції “Українсько-грецька думка” (голова Галина Масляк-Какку) разом з українськими громадами з Канади, Франції, Польщі, Чехії, Угорщини, Болгарії, Литви, Латвії, Естонії за сприяння Посольства України в Греції та Української Ради Миру. Готую дарунки діаспорі. Проходимо складний тест для одержання візи у Посольстві Греції: Шенгенська зона! Стільки довідок — аж до рахунку в банку. Умови не легші за ті, що передували виїзду з СРСР у капіталістичну країну! Захмарний політ прояснився над Грецією, яка вразила суцільними горами. Чорніють плями від пожеж. Море, всіяне островами. Неприродно густа синява вод. В Афінах не видно заводських труб. З чого ж Греція заможна? Не буду оригінальним, як скажу, що найбільше вражають напіврозвалені й усе одно грандіозні храми Посейдона, Аполлона, Зевса, театри з тисячами місць для глядачів під відкритим небом, схожі чимось на сучасні стадіони. І все це — на вершинах височенних гір, куди петлями доріжок і сучасними машинам важко було б завезти такі брили мармуру й граніту. Дивлюся на грецькі руїни й згадую українські. У Куражині на Поділлі сталіністи в 30-ті рр. додумалися до побудови з цвинтарних хрестів на кутку села Скакунівка, де був водоспад, великої… лазні, не стерши навіть імен з уламків хрестів. Біля тієї лазні ми, діти, гралися, хто знайде продовження того чи іншого імені, а бабусі молилися за рідних, що залишилися у безхресних могилах. А скільки руїн храмів, фортець в Україні?! Ловлю себе на думці, що слово “руїна” у Греції не пасує до залишків знаменитих споруд. Не дивно, що зруйновані, дивно, як вистояли ці, вищі від звичайних будівель Афін, велетенські колони. У сейсмічній зоні, у зоні воєн, відкриті Сонцю й грозам! Це таки видатні пам’ятки культури, які лише частково зникли. Але вони домальовані в картинах митців, у людській уяві, головне — вони і нині служать еллінам, як досі гордо називають себе греки. Минуле працює на сучасне! Які ріки людей пливуть у гори! П’ята частина надходжень у бюджет Греції — від туризму. Зі скульптурами міфологічних персоналій зустрічаємося, як зі знайомими. Проводимо аналогії між Зевсом і нашим Перуном-громовержцем. Милуємося оспіваною і в нашій поезії Афродітою. А я шукаю скульптурку Посейдона. Знайшов у крамничці біля храму Посейдона, та ще й із позолоченим тризубом. І згадав, як у 60-х роках скульптура цього бога налякала гостя з Півночі, коли той побачив її на площі Ринок у Львові: “Во дают: памятник бандеровцу поставили!” — “Та це ж Посейдон!” — пояснюю. — “Смотри, фамилия известна даже!” Кажуть, після чергового візиту гостей з Півночі бог позбувся тризуба і стояв із жезлом. Як із палицею. Достояла скульптура донині. Ізнов — із тризубом! Де Греція, де Україна, а їхні долі, символи збігаються! В. Василашко у Дельфах серед руїн святилища храму Аполлона на схилах гір Парнас, де жили Оракул та Піфія

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин