Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

ВЕСЕЛКА ДНІСТРОВА

Слово Просвіти, №44 за 2007 рік

ної пісні, вишивки, гончарства, інших видів мистецтва. Ми у великому боргу перед культурою села. З кожною забутою чи зруйнованою хатою гине цілий пласт народного побуту, духовності. Гляньте на ці сорочки, яким понад 150 років! На ці верети, налавники, скатерки! В них нетлінна душа народу, його молитва до сонця, весільна мелодія, поминальний плач, нитки сподівання і віри в краще. Вклонімося ж геніальності нашого народу! “Наддністрянське моє, милий серцю куточок Поділля” — співали жінки у вишиванках, а усміхнене серце відомої поетеси Ганни Чубач линуло до рідної землі, де на схилах Дністра у золоті лісів і садів кожна хата прибрана рушниками і диво-зіллям. Акція “Мистецтво одного села” кілька років тому розпочалася з ініціативи МГО “Вінницьке земляцтво” у Києві. І в столиці вже знайомилися з піснею і ткацтвом, вишивками майстрів сіл кількох районів Вінниччини — Стіни, Клембівки, Війтівки, Новоселиці. Тепер зачаровує Київ ще одне село-легенда — Наддністрянське. Заступник начальника обласного управління культури Сергій Гарбулінський, директор обласного центру народної творчості Тетяна Цвігун, директор Національного музею літератури Галина Сорока, начальник районного управління культури і туризму Валентина Веклюк — ці та інші цінителі народної творчості сплели рясний вінок подяки і шани простим сільським трудівникам, які після нелегкої праці в полі, на городі знаходять час, силу і талант співати, малювати, ткати, з дерева і каменю створювати нетлінну красу. Приємно було бачити у виставковому залі чимало молодих облич. З Київського національного університету будівництва і архітектури на чолі з доцентом Марією Сметанською, теж родом із Наддністрянщини, завітала група студентів. Олена Прокопенко, Андрій Садляк, Ольга Робіон, Катерина Герасьова, Дарія Добровенко та інші студенти були зачаровані красою цього краю і його людьми. Кожен, хто відвідає цю виставку, проясніє душею, захоче знову побувати у бабусиній білій хаті, одягнути вишивану сорочку, покуштувати хліба зі старої печі, що вигодувала не одне покоління. Хіба скажеш про це краще, ніж Ганна Чубач у вірші “Журавка”: Моя хата в подільському житі Просто неба, на чорній землі. Маю тільки думки необжиті Та ще крила небесно-земні. Підіймаюся в небо щоранку, І в жита опускаюся знов. Моя хата не має ґанку, Зате має тепло і любов. Тепло і любов привезли до Києва роботящі, талановиті люди з Наддністрянського краю. Доземний уклін їм за це! Ніна ГНАТЮК Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА Краса рукотворна Засновник: Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво КВ № 4066 від 02.03.2000 р. Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН Го л о в н и й р е д а к т о р Любов ГОЛОТА Р е д к о л е г і я Любов ГОЛОТА, Ярема ГОЯН, Павло МОВЧАН, Олександр ПОНОМАРІВ, Іван ЮЩУК В. о. головного редактора, перший заступник головного редактора Олександер ШОКАЛО 279-49-47 Заступник головного редактора Петро АНТОНЕНКО 279-49-47 Заступник головного редактора з виробничих питань Наталія СКРИННИК 278-01-30 (тел/факс) Тріо сестер Кобилянських Відповідальний секретар Ірина ШЕВЧУК Відділ літератури Уляна ГЛІБЧУК 270-55-57 Відділ культури Валентина ДАВИДЕНКО 270-55-57 Відділ мови Ніна ГНАТЮК 279-49-47 Відділ коректури Ірина СТЕЛЬМАХ Олена ШУЛЬГА 278-63-69 Комп’ютерна верстка Ірина ШЕВЧУК Олег БЕССЬКИЙ 278-63-69 Черговий редактор Ніна ГНАТЮК Бухгалтерія 279-41-46 А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10EБ, м. Київ, 01001 EEmail: slovo_prosvity@ukr.net http://slovoprosvity.com.ua Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301244 Загальний наклад — 52000 Листування з читачами — тільки на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Здавалося, всі кольори веселки засяяли того дня в Національному музеї літератури, коли тут відбулося відкриття Всеукраїнської культурно-мистецької акції “Мистецтво одного села” за підтримки Міністерства культури і туризму України, Українського культурно-просвітницького центру “Дружба”, Вінницького обласного управління культури, обласного центру народної творчості та МГО “Вінницьке земляцтво” у Києві. До столиці прекрасні витвори своїх сердець і рук — килими, рушники, сорочки, картини, народний посуд, запашні короваї — привезли талановиті люди з села Наддністрянського Мурованокуриловецького району. Своє вміння працювати на верстаті демонструвала ткаля Ганна Савівна Білокінь. Милувалися жителі і гості столиці рушниками Олени Заволоки, картинами Івана Горобчука, чарував усіх народними піснями сільський фольклорний гурт “Дивосвіт”, тріо сестер — Ганни, Марії, Параски Кобилянських. Вітаючи майстрів народного мистецтва, заступник міністра культури і туризму Ольга Бенч відзначила, що мудрість державних мужів повинна вимірюватися глибиною підтримки культури. Підтримати село — це значить підтримати всю Україну, адже саме тут — глибинні витоки української мови, народ-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин