Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Мовне питання у програмах кандидатів: не забудьте поцікавитись”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ЧОМУ Я ХОЧУ, ЩОБ УКРАЇНА БУЛА В НАТО

Слово Просвіти, №44 за 2009 рік

пейському континенті; майже все населення України (за винятком кримських татар) — носії християнської релігії, як і європейці; до того ж, це населення на 78 % складається з українців як представників європейського етносу. Тому відповідь на питання “Де бути Україні?” очевидна: вона має бути у співтоваристві європейських держав. Проте уявімо, що може статися з Україною, якщо вона, за прикладом Росії, приєднається до Шанхайського договору (хоч такий варіант навіть важко уявити, бо споріднена з нами Білорусь, виявивши бажання бути спостерігачем у цій структурі, дістала від її керівництва відмову на підставі того, що вона не є азійською країною; те саме, ймовірно, чекає й на Україну в подібному випадку). Спробуємо тепер спрогнозувати, якою стане Росія в найближчі 75 років, — а це життя трьох поколінь (батьків, дітей і внуків). Ураховуючи, що народжуваність у нехристиянських сім’ях традиційно значно вища, кількість представників християнського населення (переважно слов’ян) у Росії за 75 років стане набагато меншою, ніж половина всього населення Росії. Зменшить відсоткове співвідношення слов’ян також інвазія (тобто проникнення) на російські терени населення Китаю, яка спостерігається останніми роками. Зрозуміло, що при щільності населення в Китаї 100 осіб на 1 кв. км, а в азійській Росії — 1 людина на 1 кв. км. Росії важко буде довго стримувати натиск прикордонного населення Китаю. Крім того, інвазія здійснюється й через міжнародну торгівлю. Так, за якихось 75 років Росія не тільки територіально, а й демографічно стане нехристиянською, неслов’янською, азійською країною. Попри це, Росія свій вибір зробила — і не тільки військово-оборонний, а й цивілізаційний. І тут хочеться запитати моїх земляків: де б ви хотіли, щоб жили ваші внуки, — у співтоваристві азійських країн (мусульманських, буддистських) з авторитарними монархічними, а то й тоталітарними політичними режимами, населення яких відрізняється від слов’янського і ментально, і культурно, і духовно? Або у співтоваристві європейських країн із християнськими й демократичними традиціями, у країнах, де працюють закони, а люди не з чуток знають, що таке громадянське суспільство? Де корупція якщо і є, то її обсяги не порівняти з нашими? Я для своїх онуків обрала б другий варіант. Думаю, що духовним потребам усіх українців (і загалом слов’ян) більшою мірою відповідає саме європейська, а не азійська цивілізація. Дивно, що Росія, індивідуально і колективно надійно захищена від можливої зовнішньої агресії, настійно вимагає від України не входити і в жодну із систем колективної безпеки. Але принаймні це нерівноправно, і повинно наштовхувати нас на роздуми про неоколоніальний інтерес самої Росії до України. Цього року (29 січня 2009 р.) президент Росії Д. Медведєв, виступаючи на розширеному засіданні колегії ФСБ, заявив, що зрив інтеграції України до Північноатлантичного альянсу — це заслуга російських спецслужб, наслідок проведених ними спецоперацій. Зокрема він сказав: “У сусідніх державах зберігалася нестабільна соціально-політична обстановка, не припинялися спроби розширення НАТО, зокрема й за рахунок так званого прискореного вступу до Альянсу Грузії й України. Усе це, зрозуміло, вимагало чіткої та злагодженої роботи всіх спеціальних силових структур, правоохоронних органів і досить високого рівня координації їхньої діяльності. Змушений зазначити, що Федеральна служба безпеки успішно виконала поставлені перед нею завдання”. Працівники ФСБ і служби зовнішньої розвідки Росії за досягнення в ізоляції України отримали урядові нагороди. Зауважмо, що таке втручання у внутрішні справи іншої країни — цинічне порушення міжнародних і внутрішніх російських законів. У разі, якщо Україна залишатиметься самостійною державою, рано чи пізно її громадяни повинні визначитися, з ким їм краще бути — з НАТО або з Шанхайським договором, що дорівнює виборові: бути з Європою чи з Азією (нагадаю, що сьогодні 30 % українців віддають голоси за те, щоб Україна була в НА- ТО). Але такий вибір може зробити тільки сильна держава Україна (на жаль, нас ніколи не чекатиме доля Албанії, яка, попри те, що у військовому сенсі значно слабша за Україну, а вулицями її столиці Тирани вільно ходять віслюки, стала членом НАТО). Для того, щоб нас прийняли в НАТО, ми повинні стати сильною державою, ми змушені самі (!) знайти в собі сили і подолати корупцію, навчитися обирати розумних, гідних і патріотичних правителів і навчитися вимагати від них виконання обов’язків, а не залишатися безсловесними рабами. Нарешті ми повинні, всупереч прагненням наших псевдоелітарних політиків, навчитися любити свою країну і не допускати її розділення за жодними ознаками. І жити не одним днем, а думати про перспективу для дітей і внуків.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин